Спілка парамедиків Болгарії офіційно вимагає запровадження обов'язкового практичного навчання з надання невідкладної допомоги для всього персоналу, що працює у спеціалізованих реабілітаційних лікарнях. У своїй позиції, надісланій до ЗМІ, організація наголошує, що ця пропозиція базується на успішних моделях, які застосовуються у розвинених системах охорони здоров'я країн Європейського Союзу.
Основним мотивом цього запиту є новий стандарт з фізичної та реабілітаційної медицини, прийнятий у 2025 році, а також почастішання випадків останніми роками, коли спеціалізовані лікарні змушені звертатися по допомогу за номером 112. На думку експертів Спілки, у цих лікувальних закладах, які часто називають санаторіями, виконуються не лише стандартні процедури, а й лікуються люди, що перенесли інсульти, тяжкі судинні події, складні операції та травми, багато з яких мають супутні серцево-судинні або інші хронічні захворювання.
Новий стандарт з фізичної та реабілітаційної медицини розширює обсяг лікування, включаючи пацієнтів з неврологічними, кардіологічними, онкологічними та легеневими проблемами. Його текст чітко наголошує на реальних ризиках ускладнень, включаючи тромбоемболії, флеботромбози та серйозне погіршення стану при супутніх діагнозах. Практичні сценарії, такі як раптова втрата свідомості після інсульту, тяжка аритмія, інфаркт, гіпоглікемія у діабетиків або гострі алергічні реакції під час інгаляційного лікування, вимагають, щоб персонал був готовий до негайної реакції.
Згідно з чинним стандартом "Невідкладна медицина", кожен лікарняний заклад зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для стабілізації пацієнта у критичному стані до прибуття бригади ЦСМП. Проте у спеціалізованих реабілітаційних лікарнях відсутній єдиний практичний стандарт готовності. Хоча передбачається, що лікарі мають базові навички, вони потребують регулярного оновлення знань, а основні фахівці – фізіотерапевти та реабілітологи – мають підготовку, спрямовану на лікувальний процес, а не на невідкладну медицину.
Запропонована Спілкою система навчання включає наступні ключові елементи:
- Набуття навичок базової підтримки життя та серцево-легеневої реанімації;
- Практична робота з автоматичним зовнішнім дефібрилятором;
- Методи розпізнавання інсульту, інфаркту, алергічного шоку, гіпоглікемії та інших життєво небезпечних станів;
- Застосування алгоритмів реакції до прибуття бригад швидкої допомоги та періодичне оновлення знань через симуляції.
Організація закликає Міністерство охорони здоров'я обговорити запровадження мінімального практичного стандарту, адаптованого до цілодобового режиму роботи та профілю пацієнтів. Запит також включає визначення обов'язкового мінімального обладнання для первинного реагування у цих структурах.
У тій же заяві Спілка парамедиків нагадує про свій вагомий успіх, досягнутий у червні, пов'язаний із затвердженням професії "Парамедик". Новий Державний освітній стандарт, який переводить професію до напрямку "Охорона здоров'я" з чітко прописаними компетенціями та можливостями для реалізації, вже був оприлюднений у "Державному віснику".