Стійкість до антимікробних препаратів у Болгарії зростає. До 2035 року країна, ймовірно, опиниться серед держав ЄС з найвищим рівнем такої стійкості. Таку оцінку дав Мікеле Чечіні, керівник сектору громадського здоров'я в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
За даними за 2019–2024 роки, вживання антибіотиків у Болгарії зросло на 8%.
За словами Чечіні, антибіотики надто часто призначають не за показаннями. Це стосується 19% антибіотиків, які виписали лікарі загальної практики. Високий рівень стійкості також у Польщі, Румунії та Греції.
Чечіні вважає, що для Болгарії головне — вкладати гроші в кращу гігієну в лікарнях. Якщо вжити потрібних заходів, країна може заощаджувати близько 2 млн євро на рік.
Він виступав на національному форумі з міжнародною участю в Національному центрі інфекційних і паразитарних хвороб. Повна назва форуму — «Профілактика та контроль інфекцій і антимікробна резистентність у контексті управління системою охорони здоров'я: підхід «Єдине здоров'я» та міжсекторна співпраця». Його організувала асоціація «Єдине здоров'я» за підтримки Міністерства охорони здоров'я. Подія є частиною Національної програми дій проти антимікробної резистентності на 2026–2029 роки. Форум збирає державні установи, лікарні, професійні, неурядові та пацієнтські організації, академічні структури й представників індустрії. Їх об'єднують спільні пріоритети: обмежити стійкість до антибіотиків і запобігати інфекціям.
Менш оптимістичний генеральний секретар Європейського альянсу університетських лікарень Йохан Ван Елдер. За його словами, стійкість нікуди не зникне, вона залишиться і продовжить зростати. Вона існувала ще до появи антибіотиків, але людина прискорює появу стійких генів. Набути стійкість легко, а позбутися її дуже важко, пояснив Ван Елдер.
Він послався на доповідь Всесвітньої організації охорони здоров'я про щорічну зміну частки стійкості до основних антибіотиків. Згідно з доповіддю, у світі стійкість зростає. Європу оточують регіони з дуже високою стійкістю, сказав Ван Елдер. Найвища вона в Росії, дуже висока — в Китаї та Індії. Тому стійкі гени й надалі потраплятимуть до Європи.
Проблема не обмежується лікарнями, попередив він. Серед людей стійкі гени поширюються дедалі більше, і багато пацієнтів уже потрапляють до лікарні як носії. Те саме спостерігають у Норвегії та Канаді, попри суворі заходи там.
Ван Елдер закликав виписувати менше антибіотиків. За його словами, профілактика й контроль інфекцій — найсильніший засіб проти лікарняних інфекцій та їхнього поширення. Найкраще для цього працюють вищий рівень освіти та кадрова спроможність.
Профілактика інфекцій — основа доброї медичної практики, і до неї потрібно залучити широке коло фахівців, сказала директорка Національного центру інфекційних і паразитарних хвороб професорка Іва Христова.