Громадське обговорення проєктної Стратегії розвитку культури Бургаса 2026-2035 зібрало громадян, митців та представників культурного сектору для обговорення пропозицій та коментарів щодо документа. Заступниця мера з питань культури та віросповідань Діана Саватєва підкреслила, що наразі Болгарія не має чинної національної стратегії розвитку культури, а лише кілька громад прийняли подібні документи.
“Громада Бургаса розпочинає процес прийняття такої стратегії як вкрай необхідний процес. Ми довірилися команді, з якою працювали”, - заявила вона. За її словами, наявність стратегічного документа важлива і в контексті кандидатури Бургаса на звання Європейської столиці культури у 2032 році.
“Основною метою було позначити речі, які є застосовними – не лише ті, що звучать добре або пов’язані зі стратегічними документами ЮНЕСКО та Європейського Союзу. Сподіваємося, що закладені заходи матимуть ефект у наступні щонайменше десять років”, - зазначила Саватєва і підкреслила, що проєкт не є консервативним і передбачає можливість звітності, доповнення та актуалізації в часі.
Фінальний варіант буде внесено для розгляду до Муніципальної ради в Бургасі, як документ пройде для розгляду через усі постійні комісії. Стратегію розроблено Любомиром Кутіним, Невеною Добревою та Тодором Ялимовим. Кутін зазначив, що робота над документом тривала більше шести місяців.
“Моєю основною метою було зробити стратегію оглядовою і не розпорошувати її на різні види діяльності, а охопити все багатство культурних активностей”, - сказав він. У проєкті стратегії Бургаса розвинуто три основні напрямки – горизонт (передбачуваність в управлінні), публічність та доступність, а також потенціал (творчий, адміністративний та організаційний).
“Ми шукали надійні механізми стійкості та мінімізації адміністративного тягаря”, - додав Кутін.
Стратегія спирається на ширші рамки, в яких культура розглядається як частина сталого розвитку в синхронізації з пріоритетами Організації Об'єднаних Націй, роллю культури як основи для освіти та миру відповідно до ЮНЕСКО та політиками ЄС для залучення та регіонального розвитку. Документ враховує і національні виклики, такі як участь у культурних заходах, старіння населення та міграція молоді, обмежені публічні ресурси, концентрація рішень на національному рівні та слабка координація між державним, регіональним, муніципальним та незалежним секторами. Щодо місцевої специфіки документ підкреслює, що Бургас має “активне та багате культурне життя та яскравих митців, але стикається з викликами, такими як недостатня міжнародна транспортна сполученість та сезонність у туристичному секторі, що впливає на культурну динаміку”.
До 2035 року культура має утвердитися як стратегічний публічний ресурс для якості життя, соціального згуртування та доданої вартості для місцевої економіки, зазначається в документі. Серед закладених принципів – прозорість, якість та професіоналізм, доступність та участь, розгляд спадщини як живого ресурсу, а також відкритість та міжнародна сполученість.
За даними документа, у 2024 році державне фінансування культурних інституцій у Бургасі перевищує 14,5 млн. левів, а кошти з місцевого бюджету на культуру сягають близько 8,3 млн. левів.