Болгарія планує нову Національну програму з профілактики хронічних захворювань до 2030 року

27.12.2025 | Медицина

Міністерство охорони здоров'я запропонувало проєкт Національної програми з профілактики хронічних неінфекційних захворювань на 2026–2030 роки з бюджетом понад 17 млн. левів.

Снимка от Bin im Garten, Wikimedia Commons (CC BY-SA 3.0)

Проєкт Національної програми з профілактики хронічних неінфекційних захворювань на період 2026–2030 років було опубліковано для громадського обговорення на веб-сайті Міністерства охорони здоров'я. Програма передбачає інвестиції на суму понад 17 мільйонів левів, а термін подання заяв становить один місяць.

В опублікованому документі зазначається, що хронічні неінфекційні захворювання (ХНЗ) є провідною причиною смертності та інвалідності у світовому масштабі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), вони спричиняють смерть близько 43 мільйонів людей щорічно, що становить 75% від усіх смертних випадків, не пов'язаних з пандемією COVID-19. Основними захворюваннями, включеними до цієї групи, є серцево-судинні захворювання (близько 18 мільйонів померлих щорічно), онкологічні захворювання (10 мільйонів), респіраторні захворювання (4 мільйони) та діабет (понад 2 мільйони людей, включаючи смертність від ниркових ускладнень, спричинених діабетом).

У Болгарії провідною причиною смерті є хвороби системи кровообігу (61,1%), за ними йдуть новоутворення (16,5%), хвороби дихальної системи (4,9%), симптоми та ознаки, виявлені при клінічних та лабораторних дослідженнях, не класифіковані в іншому місці (4,7%) та хвороби травної системи (4,5%). У 2023 році COVID-19 посіла дев'яте місце серед причин смерті в країні.

Проєкт підкреслює, що основними факторами ризику розвитку ХНЗ є нездорове харчування, недостатня фізична активність та куріння, які стоять за 80% випадків ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних та інших захворювань. Друга група факторів ризику включає високий кров'яний тиск, дисліпідемію, діабет та ожиріння.

За даними Євростату за 2022 рік, у Болгарії зареєстровано 16 227 смертних випадків від злоякісних новоутворень, що становить 13,7% від усіх смертних випадків. У "Профілі здоров'я Болгарії" за 2023 рік зазначається, що найчастішими причинами смерті від раку в країні у 2021 році були рак легенів, рак товстої кишки, рак грудей, рак простати та рак підшлункової залози. Хоча захворюваність на рак у Болгарії у 2022 році нижча за середній рівень по ЄС, а смертність близька до європейської, країна залишається однією з двох членів ЄС, в яких за останнє десятиліття відзначається зростання смертності від онкологічних захворювань — тенденція, зворотна до тієї, що в інших державах.

Діабет вказується як хронічне захворювання, що виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або коли організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Тривале підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія) призводить до важких ушкоджень нервової та судинної системи. Найбільш поширеною формою є діабет типу 2. У Європі у 2021 році 61 мільйон дорослих страждали від діабету. У Болгарії поширеність захворювання до 2024 року досягає 16,55%, а смертність у 2023 році становить 21,6 на 100 000 осіб. Близько 75% діагностованих діабетиків мають поганий метаболічний контроль, що призводить до розвитку ускладнень.

Програма приділяє особливу увагу надмірній вазі та ожирінню, відзначаючи, що вони спричиняють 42% смертних випадків у дорослих з діабетом типу 2, 19% від ішемічної хвороби серця, 17% від інсультів та 5% від онкологічних захворювань. Згідно з національним репрезентативним дослідженням факторів ризику для здоров'я від 2020 року, проведеним за чинною програмою 2021–2025 років, частота ожиріння становить 2,1% у дітей віком 1–4 роки (зниження порівняно з 2014 роком) та 12,8% у дітей віком 5–18 років (збільшення на 2,5% порівняно з 2014 роком). Високий рівень ожиріння серед населення працездатного віку залишається серйозною проблемою. Дані Європейської ініціативи ВООЗ з моніторингу дитячого ожиріння (COSI) за період 2008–2023 років показують зростання частки надмірної ваги, включаючи важке ожиріння, особливо серед хлопчиків, учнів сільських районів та дітей із сімей з низьким соціально-економічним статусом та обмеженими звичками до здоров'я.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) є четвертою провідною причиною смерті у світі. За даними ВООЗ за 2021 рік від неї померло понад 3,5 мільйона осіб. Міністерство охорони здоров'я зазначає, що від 5% до 10% болгар страждають від ХОЗЛ, але лише близько 75 000 отримують лікування. За неофіційними оцінками, реальна кількість пацієнтів досягає понад 500 000 осіб.

У документі підкреслюється, що хронічні неінфекційні захворювання – серцево-судинні, онкологічні, легеневі та діабет – є провідними причинами смерті та інвалідності, а обмеження факторів ризику зменшує захворюваність, смертність та соціально-економічний тягар на суспільство.

"Поточний розвиток програми протягом багатьох років показує, що вона працює ефективно навіть в умовах хронічного дефіциту коштів, який перешкоджає виконанню всіх передбачених заходів. Накопичений досвід слід використовувати, ініціативу слід продовжити в період з 2026 по 2030 рік з метою покращення показників здоров'я населення", - зазначається в проєкті.

У 2026 році планується проведення Національного дослідження факторів ризику для здоров'я серед населення Болгарії, яке відстежуватиме зміни у поведінці людей щодо здоров'я. Серед пріоритетів майбутньої програми – продовження політики заохочення здорового способу життя, підвищення культури здоров'я та профілактика харчових розладів та ожиріння.

У середньостроковій перспективі основною метою програми є підтримка поточного рівня захворюваності, інвалідності та смертності від основних хронічних неінфекційних захворювань. У довгостроковій перспективі передбачається зменшення смертності від ішемічної хвороби серця на 5%, зниження захворюваності на злоякісні новоутворення молочної залози, шийки матки та товстої кишки на 5% (на 100 000 осіб), обмеження смертності від діабету типу 2 на 5%, припинення зростання надмірної ваги та ожиріння у дітей до п'яти років та підлітків, стабілізація рівнів ожиріння серед дорослих та зменшення смертності від ХОЗЛ на 5%. Особлива увага приділяється також меті масового збільшення фізичної активності серед населення.