Нобелівську премію миру 2026 року отримала Наві Піллей, юристка з ПАР і колишня верховна комісарка ООН з прав людини. Про це в п'ятницю оголосив Нобелівський комітет в Осло. Піллей звинувачувала Ізраїль у воєнних злочинах і злочинах проти людяності.
Комітет відзначив її за відвагу та чесність у розбудові ширшого міжнародного правового порядку. Також за внесок у судове переслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Піллей була суддею Міжнародного кримінального суду. Раніше вона очолювала Міжнародний кримінальний трибунал по Руанді.
Донедавна Піллей головувала в Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування щодо окупованої палестинської території. У вересні 2025 року комісія оприлюднила доповідь на 72 сторінки. У ній сказано: «Ізраїль несе відповідальність за вчинення геноциду в Газі». За даними доповіді, відколи почалася війна в Газі, Ізраїль вчинив чотири з п'яти діянь, які визначає Конвенція про геноцид. Комісія вважає, що є «обґрунтовані підстави» дійти висновку: Ізраїль убивав членів групи, завдавав їм тяжких тілесних чи психічних ушкоджень, умисно створював умови для знищення групи та вживав заходів, щоб у групі не народжувалися діти.
Серед номінантів знову був президент США Дональд Трамп. Цьогоріч він наполягав на премії менше, ніж торік. У середу Трамп сказав, що не знає, яке рішення ухвалить комітет. «У них репутація, що, можливо, вони не дають її таким людям, як я», — додав він.
Торік премію отримала лідерка венесуельської опозиції Марія Корина Мачадо за боротьбу за демократію у Венесуелі. Після того як США захопили президента Ніколаса Мадуро, вона подарувала свою нобелівську медаль Трампу. Він підтримав віцепрезидентку Мадуро Дельсі Родрігес. Вона тепер президентка й співпрацює з його адміністрацією. Мачадо досі не може повернутися до країни.
Серед нещодавніх лауреатів — японська організація, яка виступає за світове ядерне роззброєння, іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді, що перебуває у в'язниці, а також правозахисники з Білорусі, Росії та України. Останній чинний очільник уряду, якому дали премію, — прем'єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед. Його відзначили 2019 року за примирення з Еритреєю. Після цього в Ефіопії почався внутрішній конфлікт.
Премію миру вручають із 1901 року. Її заснував у заповіті 1895 року винахідник динаміту Альфред Нобель. За його волею рішення ухвалює окремий комітет, членів якого призначає норвезький парламент. Решту Нобелівських премій присуджують шведські комітети. Згідно із заповітом, премію дають людині, яка зробила найбільше або найкраще для братерства між народами, для скасування чи скорочення постійних армій і для організації та підтримки мирних конгресів.
Цьогоріч кандидатів було 287, а їхні імена тримають у таємниці 50 років. Номінувати можуть тисячі людей: державні службовці, законодавці, чинні глави держав, університетські професори історії, соціальних наук, права й філософії, а також колишні лауреати премії миру. Премію можуть присудити і людям, і організаціям. Цьогорічний призовий фонд — 12 млн шведських крон, близько 1,2 млн доларів.
Нобелівський тиждень почався в понеділок із медицини. Премію отримали проф. Карл Дейсерот зі США, проф. Петер Хегеман і проф. Георг Нагель з Німеччини. Їх відзначили за дослідження «перемикача», який за допомогою світлових імпульсів вмикає й вимикає нервові клітини в мозку. У вівторок премію з фізики отримав американський учений Френсіс Луїс Гальзен — за новий спосіб ловити нейтрино детектором в Антарктиді. У середу премію з хімії присудили Анрі Борісу Кагану з Франції та Кенсо Соаї з Японії. У четвер премію з літератури отримала канадська поетка й есеїстка Енн Карсон.
Нобелівську премію з економіки оголосять у понеділок.