Від початку року до початку жовтня Болгарія продала за кордон на 3,5 тераватгодини електроенергії більше, ніж купила, свідчать дані Електроенергетичного системного оператора (ЕСО). Торік за той самий період нетто-експорт становив 2,16 тераватгодини, тож цьогоріч він на 62% більший. Нетто-експорт означає, що країна продала більше струму, ніж купила. Зростання пояснюють насамперед відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ) та батареями.
Виробництво струму в країні зросло на 12,24%, а споживання — на 8,45%. Електростанції на ВДЕ виробили 11,5 тераватгодини, майже на 34% більше, ніж торік. На них припадає майже 80% приросту всього виробництва.
Батареї накопичують дешевий струм удень і віддають його в години, коли споживання та ціни вищі. Від початку року до 4 жовтня вони повернули в систему 1720 гігаватгодин. Торік за той самий час було лише 190 гігаватгодин, тобто більш ніж у 9 разів менше.
Через низький рівень Дунаю 5-й блок АЕС «Козлодуй» працює з обмеженою потужністю. А 8 жовтня 6-й блок став на плановий ремонт. Того дня на початку другої половини дня сонячні електростанції видавали майже 4300 мегават. Споживання в усій країні тоді становило 4100 мегават. Батареї заряджалися понад 4000 мегават, щоб віддати струм увечері.
Влітку тривала спека й низький Дунай обмежили в регіоні виробництво на атомних і гідроелектростанціях. Болгарія залишилася нетто-експортером. У деякі періоди ціни в країні були нижчі, ніж на сусідніх ринках. Голова АПСТЕ Нікола Газдов каже, що в сусідів ціни були високі, а струму бракувало. Причина — обмежена робота їхніх атомних станцій і дорогий природний газ. А в Болгарії виробляють і зберігають дедалі більше власного струму.
«Сонце й батареї значно підвищили енергетичну безпеку Болгарії в умовах однієї з найважчих енергетичних криз», — сказав Газдов. За його словами, завдяки цьому ціни для домогосподарств і бізнесу стають конкурентнішими, а країна отримує сильніші позиції на регіональному ринку.
Цей успіх тримається на сонячних електростанціях, батареях і АЕС «Козлодуй». З 2020 року потужності фотоелектростанцій зросли приблизно на 600% і тепер становлять майже 7 гігават. Системи зберігання енергії наближаються до 6 гігават і 17 гігаватгодин. За оцінкою АПСТЕ, після 2020 року у фотоелектростанції, батареї та супутнє обладнання вклали близько 7 млрд євро.
Розвиток вітрової енергетики фактично зупинився. Після 2013 року в Болгарії не з’явилося жодного нового великого вітропарку. Вітрових потужностей у країні лише 716 мегават. У Румунії їх понад 3,5 гігавата, у Греції — понад 6 гігават.
Взимку виробництво сонячної енергії падає, а споживання зростає. Вітер має інший добовий і сезонний профіль, ніж сонце, доповнює його й може давати багато струму й узимку. Газдов вважає, що досягнутого мало. На його думку, країні треба залучити інвестиції й у вітрові електростанції, щоб узимку теж мати дешевий місцевий струм.
За даними АПСТЕ, до 2030 року приватні інвестиції у вітрові електростанції та зберігання енергії можуть перевищити 4 млрд євро. Вони можливі, якщо влада встановить передбачувані правила й приб��рє зайві адміністративні перепони, зокрема для проєктів поза зонами прискореного розвитку ВДЕ. «Для цього не потрібні нові субсидії. Потрібні чіткі правила й реальне полегшення процедур для будівництва нових потужностей», — сказав Газдов.
В асоціації очікують, що в результаті буде більше місцевого струму, більша конкуренція та доступніші ціни для домогосподарств і бізнесу.