Повна версія →
Авто
Аналітика
Болгари по світу
Війна в Україні
Історія
Лайфстайл
Новини
Спорт
Цікаве
Туристичні новини
Технології

Національну систему кібербезпеки розширять із 27 до 49 адміністрацій

21.11.2026

Система виявила п’ятирічну шпигунську атаку на державну адміністрацію. Тепер вона охопить ще кілька відомств. Нападники викачали щонайменше 130 гігабайтів документів.

Фон: Снимка от Julio Lopez, Pexels (лиценз Pexels) • Врезка: Снимка от Dbalinov, Wikimedia Commons, под лиценз CC BY 4.0

Національну систему кібербезпеки розширять: до неї додадуть відомства, від яких залежить робота держави. Наразі система стежить за 27 адміністраціями, а за рішенням Ради міністрів їх буде 49. Про це в інтерв'ю на телебаченні розповів національний координатор з кібербезпеки Велізар Вирбанов. Він директор департаменту «Кібербезпека та захист» у Міністерстві інновацій і цифрової трансформації (МІЦТ).

У середу міністр Іван Василев повідомив на брифінгу в Раді міністрів, що держава припинила найтривалішу з відомих кібершпигунських операцій проти болгарської адміністрації. Перші сліди зловмисної діяльності з'явилися 2021 року, атаки тривали п'ять років. З державних установ незаконно викачали щонайменше 130 гігабайт документів, або понад 62 мільйони сторінок.

18 листопада Василев заявив на брифінгу, що технічне розслідування підтвердило багаторічну активність, про яку влада повідомила ще в серпні.

Василев розпорядився провести перевірку. За її результатами він звернувся до прокуратури щодо дій та бездіяльності державних органів за ці п'ять років. За словами міністра, доказів, що постраждали персональні дані болгарських громадян, наразі немає.

За словами Вирбанова, це найбільша кібератака в Болгарії досі. Її виявила система, яку ще будують у МІЦТ. Проникнення сталися давно й лишалися непомітними, пояснив координатор. Мета таких хакерських груп — якомога довше залишатися в тіні, отримати доступ без дозволу й збирати інформацію.

Про виконавців є лише припущення, зроблені за технічним аналізом. Хто стоїть за атакою і які мережі скомпрометовано — важливі питання, вважає Вирбанов. Але найважливіше, на його думку, як реагує держава, що вона вже зробила і що робитиме, щоб таке не повторилося.

За словами координатора, спершу треба було відрізати хакерські групи й обірвати їхній зв'язок із мережами, бо роками з цих мереж витікала інформація. Потім слід було видалити шкідливе програмне забезпечення. Якщо воно залишиться в уражених відомствах, може знову відновити зв'язок.

Групи не шукали грошей: не шифрували дані, не продавали їх у дарквебі й не вимагали викупу. За словами Вирбанова, їм потрібна була інформація про те, як працює держава, щоб її аналізувати. Персональні дані громадян їх не цікавили.

Компрометацію державної інфраструктури розглядають на стратегічному, оперативному й технічному рівнях. Стратегічна проблема в тому, що в держави ніколи не було спільної моделі. Кожне відомство давало собі раду само й шукало гроші на програмне забезпечення, техніку та людей.

Уже зрозуміло, що така розрізнена модель не працює, бо кожне відомство бачить лише себе, вважає Вирбанов. Болгарія — невелика країна, де фахівці з кібербезпеки потрібні і приватному, і державному секторові. Жодне відомство не може само забезпечити повний захист. Тому будують спільну систему. Вона має охороняти найважливіші для національної безпеки об'єкти й гарантувати, що вони й далі працюватимуть. Коли спостереження спільне, видно масштаб інциденту. Ознаки атаки можна передати сусіднім відомствам, і там її зупинять. Так держава переходить від реагування до запобігання.

★ Додайте BurgasMedia до бажаних джерел у Google →

Інші цікаві статті

Свързани статии

Отвори пълната версия в burgasmedia.com →