5 серпня 1884 року відбувається переломний момент, що виходить за межі звичайного будівельного заходу. Закладання першого каменя п'єдесталу Статуї Свободи стає символічним моментом, який позначає початок одного з найвпізнаваніших монументів у світовій історії.
За цим пам'ятником стоїть глибока філософська концепція, народжена у Франції під час значних політичних трансформацій. Візіонери Фредерик Бартольді та Едуар Лабуле задумали монументальну споруду, яка буде функціонувати як культурний міст між націями. Франція бере на себе зобов'язання створити саму статую, тоді як Сполучені Штати Америки отримують відповідальність за будівництво її основи.
Процес збору фінансових коштів виявляється надзвичайно складним. Американське суспільство спочатку зустрічає ідею скептично, сприймаючи статую як чужий об'єкт. Економічна криза додатково ускладнює ситуацію. Вирішальний момент настає, коли видавець Джозеф Пулітцер запускає безпрецедентну громадську кампанію через газету „New York World".
Ініціатива Пулітцера впроваджує інноваційний підхід до фінансування – кожен жертводавець, незалежно від розміру внеску, отримує публічне визнання. Цей механізм викликає масову громадянську участь і демонструє винятковий приклад колективної солідарності, який виходить за межі звичайного збору коштів.
Архітектор Річард Морріс Хант проектує п'єдестал у форті Вуд, вміло використовуючи його зірчасту форму як метафору національної єдності та взаємної підтримки. Церемонія закладання основного каменю стає значущою громадською подією, що привертає офіційних осіб, робітників і звичайних громадян.
Серед присутніх більшість - нащадки іммігрантів – люди, які безпосередньо уособлюють ідею нових можливостей і свободи. П'єдестал набуває більш глибокого значення – він не просто технічна конструкція, а соціальний і моральний фундамент, який зустрічає кораблі, навантажені надіями і мріями.
Для Болгарії та багатьох інших країн цей монумент залишається живим нагадуванням про глобальні людські прагнення до кращого майбутнього. Статуя Свободи продовжує залишатися символом колективного духу, міжкультурного розуміння та універсальних цінностей людства.
Понад століття потому послання цього пам'ятника зберігає свою актуальність – він нагадує нам, що справжні зміни досягаються через єдність, наполегливість і спільне бачення майбутнього.