Виключення силових структур з вимоги щодо 10% економії на видатках на оплату праці з 1 вересня на практиці суттєво послаблює цю бюджетну міру. Лише витрати на персонал у "МВС" та "Міноборони", без урахування інших силових інституцій, становлять 49% усіх видатків за статтею "персонал" у державному бюджеті. Це означає, що потенційна економія від скорочення зарплат буде обмеженою.
На це вказує аналіз запланованих витрат на винагороди в бюджеті на 2025 рік та очікуваного ефекту від оптимізацій, розпоряджених міністром фінансів "Гълъбом Доневим" у проєкті бюджету на 2026 рік. Намір урізати витрати на зарплати на 10% після 1 вересня виявляється важко реалізувати, адже майже половина фонду оплати праці припадає на системи, звільнені від дії цієї міри.
Хто виключений із 10% скорочення
Згідно з бюджетними вказівками Міністерства фінансів, усі головні розпорядники коштів мають сформувати проєктні бюджети так, щоб з 1 вересня було досягнуто 10% зменшення видатків на заробітну плату та внески. В тих самих вказівках, однак, прямо зазначено, що ця вимога не поширюється на формено одягнених співробітників "МВС", "Міноборони", "ДАНС", "НСО", розвідки та пенітенціарної системи.
Саме ці винятки і зменшують очікуваний ефект. Лише для "МВС" і "Міноборони" в бюджеті‑2025 закладено 6,285 млрд левів видатків на персонал при загальній сумі 12,737 млрд левів на оплату праці по всьому держбюджету. Якби в останні чотири місяці року й ці два міністерства підпали під 10% скорочення, це дало б орієнтовну економію 127,3 млн левів для "МВС" (близько 65 млн євро) і 82,2 млн левів для "Міноборони" (близько 42 млн євро).
Найшвидше зростаючі зарплати – поза урізанням
Наразі немає публічного пояснення, чому саме силові системи виведені з загальної вимоги економії, зважаючи на те, що саме там витрати на персонал останніми роками зростають найшвидше. У 2025 році зарплати в "МВС" збільшилися приблизно на 50%, у "ДАТО" – на рекордні 75%, а в "ДАНС" – на 66%.
Різке подорожчання праці в цих структурах стало наслідком прив’язки базових окладів до середньої заробітної плати по країні. Попри це, Мінфін пропонує вивести силові відомства з загальної міри 10% скорочення видатків на зарплату з 1 вересня. На практиці це, ймовірно, означає і часткове звільнення від скорочення штатної чисельності та інших кроків оптимізації.
Вакантні посади без реальної оптимізації
Парадокс полягає в тому, що силові структури водночас належать до систем із найбільшою кількістю незаповнених штатних одиниць. Штатна чисельність "МВС" становить 51 565 осіб – 43 741 на службових правовідносинах і 7 824 на трудових. Наразі вакантними є 4 570 посад – 4 343 на службових та 227 на трудових відносинах. Із них 1 720 позицій залишаються незаповненими понад шість місяців.
Фактично на "МВС" припадає основна частина всіх вакантних ставок в адміністрації. Згідно з останнім звітом про державну адміністрацію, загальна кількість незайнятих штатних одиниць – у центральних, територіальних та муніципальних органах – становить 12 348, з них 5 729 залишаються вакантними понад пів року. Це ставить запитання, наскільки реально проводиться оптимізація чисельності, якщо найбільші системи з незаповненими посадами виведені з дії міри.
Як виконати вимогу 10% нижчих загальних видатків
Додаткова проблема полягає в тому, що разом із 10% скороченням видатків на персонал з 1 вересня всі розпорядники бюджетних коштів – включно з "МВС" та "Міноборони" – отримали й іншу вимогу: планувати загальні витрати на 10% нижчими за рівень 2025 року. Якщо для силових міністерств не буде урізання видатків на персонал, виконання цього другого обмеження стає практично неможливим без різких скорочень за іншими статтями бюджету.
У вказівках прямо зазначено, що всі міністерства мають готувати проєктні бюджети без нового зростання зарплат, незалежно від динаміки середньої заробітної плати. Як зауважують експерти, залишається незрозуміло, наскільки така міра може бути юридично обґрунтована посеред бюджетного циклу, і очікуються серйозні суперечки довкола цього питання.
Бюджетна міра з обмеженим ефектом
Висновок із цифр такий: без участі "МВС", "Міноборони" та інших силових відомств у 10% скороченні видатків на оплату праці бюджетний ефект цієї міри буде значно скромнішим за початкові очікування. Саме системи з найшвидшим зростанням винагород і найбільшим внеском у загальні витрати на персонал залишаються захищеними, тоді як решті адміністрації доведеться шукати економію в умовах уже напружених бюджетів.
Таким чином Міністерство фінансів опиняється перед складним завданням: демонструвати фіскальну дисципліну і 10% скорочення видатків, не торкаючись секторів із найбільшою вагою та найшвидшим зростанням зарплат. А для систем на кшталт "МВС" і "Міноборони" постає ще важче питання – як пояснити суспільству високі витрати на персонал за умов обмеженого ефекту від реальних структурних реформ.