Таємниця мозку: п’ять епох продуктивності та спадів — коли прокидається геній, а коли виникає ризик вигоряння?

25.11.2025 | Наука і відкриття

Велике дослідження Кембриджського університету визначило п’ять структурних вікових етапів мозку — ключові періоди життя з різним потенціалом, уразливостями й типом розвитку.

Снимка от https://www.scientificanimations.com/, Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)

Нова масштабна праця нейробіологів з Кембриджа, опублікована 24 листопада 2025 року, окреслює "п’ять віків" людського мозку. Дослідники проаналізували 3 800 сканів мозку людей віком від 0 до 90 років і виокремили чотири поворотні моменти — у 9, 32, 66 та 83 роки, які поділяють життя на п’ять епох.

Дитинство (0–9 років): масова "консолідація мереж" — надлишок синапсів зменшується до найактивніших; кора головного мозку досягає піку, формується загальна карта, ефективність передачі даних низька.
Підлітковий і молодий вік (9–32): мозок стає максимально ефективним, швидкість комунікацій і когнітивні здібності зростають.

Дорослість (32–66): структура мозку стабілізується, нейронні зв’язки поступово адаптуються до навичок і досвіду; розумовий баланс змінюється на поступовий застій.
Рання старість (66–83): інформація передається повільніше, підвищується ризик деменції.
Пізня старість (83+): функціональна організація мозкових мереж руйнується, проявляються значні втрати пам’яті і здібностей.

"Ці епохи — ключ до розуміння, коли мозок найуразливіший або має найбільший потенціал", — каже доктор Алекса Моуслі. Дослідження пояснює, чому ризик навчальних розладів або деменції так чітко пов’язаний із віком.
Нейробіологи підкреслюють: зміни нелінійні, кожна епоха диктує свої уразливості — наприклад, дитячі мережі вразливі до розладів навчання, а після 66 років ризик нейродегенеративних захворювань зростає.

Виявлення цих вікових етапів і переломних моментів допоможе у ранній діагностиці (від логопедичних проблем до раннього виявлення Альцгеймера), а також у профілактиці в різні періоди життя.