За 3 км на південний захід від Малко-Търново, на південно-східному схилі вершини Голямото Градище, майже на самому кордоні з Туреччиною, стоїть фракійський культовий комплекс Мишкова нива. Люди жили тут понад два тисячоліття, а через оброблені кам'яні блоки, викладені колом, місце прозвали «болгарським Стоунхенджем».
В офіційному описі природного парку «Странджа» значаться гробниця-святилище, укріплена споруда типу villa rustica, курганний некрополь, античний водогін, стародавня копальня та фортеця. За розмірами блоків і точністю обробки видно, скільки ресурсів пішло на будівництво.
Найдавніший етап датують V–III століттями до нашої ери — тоді тут стояли дольмен і кругла кам'яна огорожа. Через кілька століть, у II–III столітті нашої ери, місце перебудували на монументальне святилище-мавзолей.
У 1981 році тут почалися систематичні археологічні розкопки. Їх вели команди під керівництвом професора Александра Фола та археолога Петра Делева. Археологи вважають, що тут вшановували обожненого предка, а комплекс пов'язують також із культом Аполлона. Інші дослідники припускають, що монументальна гробниця належить до пізнішої римської доби, тож єдиної думки про етапи будівництва немає.
Твердження, що кам'яне коло служило для спостережень за небесними явищами, археологи остаточно не підтвердили. Легенда про гробницю єгипетської богині Бастет стосується переважно місцевості біля вершини Голямото Градище. Але з часом у людській уяві вона злилася з Мишковою нивою. Жодних доказів існування такої гробниці ніхто ніколи не наводив. У ці розповіді вплітають експедицію 1981 року, Вангу, таємні розкопки та гіпотетичну гробницю жінки незвичайного походження.
За місцевими переказами, деякі тварини оминають центральну частину кам'яного кола, а відвідувачі розповідають про незвичні відчуття та збої в роботі техніки. Наука жодне з цих тверджень не підтвердила — так само, як і історії про похованих фракійських правителів, невідомі ритуали та давні знання.
До об'єкта сьогодні веде лісова дорога — через густі странджанські ліси, старі копальні та руїни фортеці. Довгі роки район входив до суворо охоронюваної прикордонної зони з обмеженим доступом, тож перед поїздкою варто перевірити, який режим доступу діє зараз.