Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову торкнувся теми так званих стамбульських «гарантій безпеки» 2022 року, представивши Росію не як державу-агресора, а як "гаранта". Заява, зроблена високопоставленим російським дипломатом, звучить особливо суперечливо на тлі багаторазового та системного порушення ключових міжнародних договорів і угод між Москвою і Києвом, які Кремль ігнорує з 2014 року.
Аналіз хронології порушених угод
Аналіз хронології цих угод показує глибоко вкорінену тенденцію порушення Росією взятих на себе міжнародних зобов'язань. Одним із найперших і найважливіших актів є Будапештський меморандум від 1994 року. Відповідно до нього, Україна погоджується відмовитися від свого ядерного арсеналу, а натомість Росія та інші ядерні держави зобов’язуються гарантувати її безпеку та територіальну цілісність. Ця гарантія була грубо порушена спочатку з окупацією Кримського півострова та подальшою війною на Донбасі, а потім і з повномасштабним вторгненням у 2022 році.
У 1997 році обидві сторони підписали Договір про дружбу, співробітництво та партнерство, який мав на меті встановити стратегічне партнерство та взаємну повагу до кордонів. Однак документ став безглуздим через військову агресію, здійснену Москвою проти України, що призвело до його повного порушення.
Навіть після цих подій, у 2003 році було підписано Договір про російсько-український державний кордон, який офіційно визначив сухопутні кордони між двома країнами, чітко визнавши Донбас і Крим українськими територіями. І цей акт був систематично порушений у 2014 році та знову у 2022 році.
Іншим прикладом порушеної угоди є Харківські угоди від 2010 року. Вони подовжили перебування російського Чорноморського флоту в Криму до 2042 року, але втратили чинність одразу після анексії півострова.
Нарешті, серія Мінських угод (2014–2015), спрямованих на припинення конфлікту на Донбасі шляхом припинення вогню та відведення зброї, також зазнала краху. Замість того, щоб бути дотриманими, вони були порушені шляхом продовження військових дій у регіоні, які досягли кульмінації у повномасштабному вторгненні.
Заява міністра Лаврова про Росію як «гаранта» безпеки виглядає неспроможною перед довгим списком порушених міжнародних договорів, які Москва підписала і неодноразово знецінювала.