Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія готова відновити переговори з Україною "у будь-який момент і з того місця, на якому вони були перервані". За його словами, Москва віддає пріоритет "політико-дипломатичному врегулюванню" війни, хоча бойові дії тривають, а українські удари по території Російської Федерації та окупованому Криму посилюються.
Лавров стверджує, що параметри можливого врегулювання вже були "обговорені та погоджені" на зустрічі в Алясці майже рік тому. "Я навіть не хочу припускати, що Аляска, як і дії європейців, були задумані, щоб виграти час для додаткового дооснащення київського режиму. Не хочу навіть думати про це. Але на практиці все сталося так, як сталося", – цинічно прокоментував російський міністр закордонних справ.
Того ж дня помічник російського президента Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що країна-агресор "готова до діалогу" і з Європейським союзом. За його словами, з боку ЄС уже були "якісь спроби" встановити контакти з Москвою. На уточнювальне запитання, чи готова Росія вести переговори з Брюсселем, Ушаков відповів ствердно, але без уточнення формату чи умов.
На цьому фоні офіційна лінія Кремля щодо прямих переговорів із Києвом залишається незмінною та жорсткою. 7 травня в Москві заявили, що вважають тристоронні переговори у форматі "США – Україна – Росія" "недоцільними", доки Україна не виведе свої війська з контрольованої нею частини Донбасу. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна "ніколи не прийме" подібну умову, оскільки це означало б залишити сотні тисяч своїх громадян під окупацією.
4 червня Зеленський опублікував відкритого листа до Володимира Путіна, в якому закликав покласти край війні "у форматі між вами і нами" та запропонував особисту зустріч. Український глава держави навіть заявив, що готовий обговорювати "заморожування лінії фронту" як тимчасове рішення з метою дипломатичного врегулювання та реальних гарантій миру. Путін, проте, відхилив пропозицію про зустріч і не дав знаку, що готовий відмовитися від військового тиску.
У європейському контексті тема можливих переговорів також залишається чутливою. 17 червня агентство Bloomberg повідомило, що голова Європейської ради Антоніу Кошта встановив контакт із представниками Кремля з метою залучити Володимира Путіна до обговорення потенційних шляхів припинення війни. Згідно з джерелами, головний радник Кошти двічі проводив телефонні розмови з високопоставленим російським чиновником, близьким до Путіна, у спробі зондувати готовність Москви до реального діалогу.
На даний момент послання з російського боку – як від Лаврова, так і від Ушакова – звучать як спроба продемонструвати "відкритість до переговорів", але на практиці вони пов'язані з умовами, які Київ та його союзники визначають як неприйнятні. Україна наполягає, щоб будь-які домовленості розпочиналися з визнання російської агресії та ідеї відновлення суверенітету і територіальної цілісності, тоді як Москва продовжує говорити про "переговори" на тлі триваючих ударів та окупації.