Криза в "Булгаргаз": Мільярди левів до Туреччини, частка ринку обвалюється
Міністр енергетики Жечо Станков виступив із гострою критикою скандальної угоди, укладеної з турецькою компанією "Боташ" (BOTAŞ), заявивши, що вона веде до декапіталізації державного постачальника "Булгаргаз". У своїй заяві для ЗМІ в Раді міністрів він розкрив тривожні деталі, які ставлять під сумнів майбутнє енергетичної безпеки Болгарії. Міністр попередив, що договір є серйозною загрозою і для стабільного постачання природного газу для болгарських теплопостачальних компаній.
Фінансовий колапс та втрата ринкових позицій
За словами Жечо Станкова, за останні чотири роки частка ринку "Булгаргаз" скоротилася майже вдвічі, досягнувши лише близько 50 відсотків. Ця драматична втрата супроводжується також змінами в клієнтській базі, оскільки компанія втрачає своїх найбільш платоспроможних споживачів. Міністр конкретно вказав на "Топлофікація Софія" як приклад викликів, перед якими стоїть компанія.
Станков визначив угоду з "Боташ" як надзвичайно невигідну, що ставить болгарську державу та "Булгаргаз" у нерівноправне становище, а звідси й всю болгарську енергетику під загрозу.
Мільярди для турецької газової мережі та російських ядерних проектів
Найбільш тривожним відкриттям міністра є те, що угода перетворює "Булгаргаз" на найбільшого інвестора в газотранспортну мережу Туреччини. Він пояснив, що вже сплачено сотні мільйонів, а додаткові рахунки висять, оскільки компанія не має коштів, щоб їх покрити. Ця сума є лише частиною колосальних понад 6 мільярдів, які належать за 13-річним договором.
У шокуючій заяві міністр сказав, що ці кошти, які належать за договором про використання потужностей газотранспортної мережі "Боташ", разом з інфляційною індексацією, будуть використані Туреччиною для фінансування будівництва та завершення ядерних електростанцій на турецькій території, що будуються Росією. Це твердження переносить фокус з чисто фінансової кризи на потенційні геополітичні ризики, пов'язані з російським впливом у регіоні.
Станков підкреслив, що тоді як у 2021 році "Булгаргаз" була фінансово стабільною компанією з річними прибутками від 20 до 60 мільйонів левів, зараз компанію "поставлено на коліна". Він висловив переконання, що за 13 років за договором Болгарія "віддала в концесію" прибуток "Булгаргаз" на 200 років вперед, який піде на рахунки турецького газового оператора. "Це надзвичайно сильно обтяжує болгарську енергетику", додав він.
Провал переговорів та відсутність інтересу з боку сусідів
Міністр розкрив, що переговори з "Боташ" йдуть надзвичайно важко, оскільки турецька сторона наполягає на отриманні очікуваних коштів за підписаним договором, незалежно від поточних розмов. Станков підкреслив, що в договорі немає пункту про припинення, а розстрочка належних сум у майбутньому призведе до ще більшого фінансового тягаря для держави.
Щодо використання договору, Станков надав конкретні дані: з січня до цього часу було доставлено лише 4 танкери з 14 запланованих на рік. Для порівняння, в попередні роки за тимчасових урядів було здійснено до 2 поставок.
Крім того, зусилля "Булгаргаз" знайти спільні поставки та торги з газовими компаніями із сусідніх та регіональних держав через турецьку газотранспортну мережу стикаються з повною відсутністю інтересу. За словами міністра, досі жоден з газових постачальників у регіоні не виявив бажання долучитися до такого співробітництва.
Російський газ на порозі Болгарії?
На тлі цих подій Станков звернув увагу і на вихід угорської енергетичної компанії "ЕмВіЕм" (MVM) на болгарський енергетичний ринок. Угорська компанія заявила, що буде використовувати газ, що постачається з Сербії та "Сербія газ", що на практиці означає, що вони будуть використовувати російський природний газ.
Наприкінці своєї заяви Жечо Станков закликав президентську інституцію активізувати переговори щодо переукладення невигідної угоди, підкреслюючи критичну необхідність спільних зусиль на державному рівні для вирішення проблеми.
Нагадуємо, що угода між "Булгаргаз" та "Боташ" була підписана на церемонії в Гранітному залі Ради міністрів 3 січня 2023 року, у присутності тодішніх міністрів енергетики Росена Христова та Фатіха Дьонмеза. Її термін становить 13 років — з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2035 року. Згідно з тодішньою офіційною інформацією, документ мав забезпечити довгостроковий доступ до терміналів для скрапленого газу та газотранспортної мережі Туреччини для 1,3 мільярда куб. м на рік. Угода передбачала гнучкість для поставок, що варіюються від нуля до 53 200 мегават-годин на добовій основі.