Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, представила бачення економічного майбутнього Старого континенту під час промови на Святі яблук у Нормандії. Згідно з оцінками економістів установи, наведеними в публікації на сайті франкфуртського центрального банку, впровадження штучного інтелекту може збільшити економіку єврозони на 630 млрд євро щорічно протягом десяти років. Це становить близько 1800 євро на людину, при цьому Лагард наголошує на необхідності спрямування заощаджень у європейські компанії та поглиблення єдиного ринку, щоб ці переваги стали доступними для суспільства.
Проблему «відтоку» талантів і капіталів Лагард проілюструвала даними про понад 400 компаній за межами Європи, кожна з яких має ринкову оцінку понад 1 млрд доларів і принаймні одного засновника, який виріс на європейській землі. Загальна вартість цих підприємств сягає 1,8 трильйона доларів, що є прямим наслідком недостатньо інтегрованих ринків капіталу. Як позитивний контрапункт вона виділила французьку фірму "Mistral", яка залучила 3 млрд євро – найбільшу суму для європейської приватної технологічної компанії на сьогодні. Інвестиція була здійснена за підтримки фонду "Scaleup Europe", метою якого є стимулювання розвитку бізнесу через місцевий капітал.
Голова ЄЦБ також акцентувала увагу на бар'єрах для європейських послуг, зазначивши, що внутрішні перешкоди в секторі, особливо в цифровому, фактично дорівнюють митам у розмірі близько 100 відсотків. Паралельно з цим вона підкреслила, що відкритість економіки робить нас більш вразливими до міжнародних шоків. Конкретними прикладами цього є енергетична криза, війна Росії проти України, конфлікт на Близькому Сході та нові мита з боку США, які призвели до падіння експорту єврозони майже на одну п'яту з початку минулого року.
Енергетична незалежність залишається ключовим пріоритетом, тому Лагард наполягала на будівництві запланованих до 2030 року сполук між національними електромережами. Вона навесніла приклад Нормандії, яка у 2024 році виробила у два з половиною рази більше низьковуглецевої енергії, ніж спожила, але через слабку взаємопов'язаність цей надлишок неможливо використати для досягнення нижчих і стабільніших цін у всьому союзі. Щодо грошово-кредитної політики, Лагард підтвердила зобов'язання ЄЦБ дотримуватися інфляції на рівні 2 відсотків у середньостроковій перспективі, щоб запобігти тривалому подорожчанню після енергетичних і продовольчих потрясінь.
На підтримку технологічної та фінансової незалежності Лагард також захистила впровадження цифрового євро. Оскільки дві компанії за межами Європи контролюють близько двох третин карткових платежів у єврозоні, вона підкреслила потребу в альтернативному європейському платіжному засобі. Він має бути доступним для використання онлайн та офлайн, функціонуючи паралельно з готівкою та зменшуючи залежність від іноземних операторів.