Археологи виявили храм у місцевості «Балък дере» поблизу болгарського міста Ивайловград. Він має близько 15 метрів завдовжки і три приміщення. Там також знайшли мармуровий рельєф із трьома німфами та богинею-матір'ю Кібелою. Саму споруду підтвердили розкопки. А от що це німфей або один із останніх фракійських храмів у Західній Фракії, — лише припущення самих археологів.
Розкопки Національного історичного музею (НІМ) біля річки Арда завершилися в жовтні 2026 року. Їх очолював головний куратор музею Ивайло Кънев. Гроші надав проєкт Міністерства культури, допомогла й міська влада Ивайловграда. Про знахідку повідомили 19 жовтня 2026 року.
Будівля має форму трапеції та орієнтована з південного сходу на північний захід. Три її приміщення з'єднані дверними проходами. У найбільшому був вівтар, у середньому — жертовник, а в третьому зберігали дари. За словами археологів, велике наукове значення має те, що всі три частини стоять в одну лінію.
Досі дослідники вважали, що храм почали використовувати в III столітті. За словами музею, знахідки 2026 року підтверджують раніші припущення: усе життя в цій місцевості було організоване навколо храмового комплексу.
На мармуровому рельєфі зображено трьох німф (жіночі божества води й природи) та Кібелу, богиню-матір. У музеї повідомили, що таке поєднання в одній композиції трапляється вперше.
Навколо будівлі є водяний канал, а поруч тече Арда. Тому археологи припускають, що це місце було німфеєм, тобто святилищем німф, де вода — частина культу. В описах музею це робоча гіпотеза.
У 392 році імператор Феодосій Великий зробив християнство єдиною офіційною релігією імперії. За даними НІМ, культові обряди в «Балък дере» тривали, а комплекс повністю згорів у середині V століття. Музей тлумачить пожежу як покарання та спробу стерти пам'ять про фракійських богів. Причину пожежі не доведено.
За словами музею, в археологічній практиці вперше всі основні елементи язичницької храмової архітектури виявили разом в одному міському об'єкті до V століття. Це твердження самих археологів. У матеріалах музею немає коментарів незалежних фахівців. Місце також називають фортецею, але в текстах не пояснено, як це узгоджується з міським об'єктом.
На думку дослідників, цей храм може бути одним із останніх язичницьких храмів фракійців у Західній Фракії. Такого висновку вони дійшли, зваживши архітектуру, датування, рельєф і близькість до води. В основному тексті музею це наукове припущення, а підпис під однією з фотографій звучить так: «Останній храм фракійських богів».
| Твердження | Статус за джерелами |
|---|---|
| Храм із трьома приміщеннями, близько 15 м, вівтар, жертовник і місце для дарів | Встановлено під час розкопок |
| Мармуровий рельєф із трьома німфами та Кібелою | Знайдено. Що композиція не має аналогів, стверджує музей |
| Водяний канал навколо будівлі | Встановлено |
| Німфей | Гіпотеза |
| Один із останніх язичницьких храмів у Західній Фракії | Припущення |
| Пожежа в середині V століття через релігійні зміни | Датування — за шарами ґрунту, причина — тлумачення |
Джерело: повідомлення НІМ та публікації за ними
Нових розкопок у «Балък дере» поки не оголосили. У НІМ кажуть, що знахідки дають підстави для подальших досліджень культової архітектури та вірувань регіону в пізню античність.