Бельгійська банківська група KBC переглянула у бік підвищення свої очікування щодо інфляції в Болгарії. Згідно з вересневим економічним оглядом установи, середньорічне зростання цін у країні наступного року очікується на рівні 5%, тоді як у серпні прогноз становив 4,7%. Для 2027 року оцінку також підвищено — на 0,3 відсоткових пункти, до 3,8% порівняно з попередніми 3,5%. Водночас прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту залишаються без змін — 2,6% цього року та 2,4% у 2027 році.
Зафіксоване тримісячне зростання на 0,7% збігається з очікуваннями KBC. Прогноз на 2026 рік підтверджується. Уповільнення у 2027 році вже було закладено в попередню серпневу оцінку групи.
Більш обережні прогнози щодо інфляції зумовлені переважно подорожчанням палива та транспорту. Огляд вказує на те, що річна інфляція в Болгарії прискорилася до 5,1% у серпні, тоді як динаміка цін на продукти харчування залишається відносно сприятливою. Аналітики очікують, що у 2027 році темпи інфляції сповільнються, оскільки наслідки останніх цінових шоків та тиск на ціни поступово слабшатимуть. Водночас посуха створює додаткові ризики — за даними огляду, вона призвела до обмеження потужності АЕС "Козлодуй" приблизно на 120 мегават, що, своєю чергою, спричинило напруженість навколо регіональних цін на електроенергію.
У своєму серпневому прогнозі KBC вказувала на прийняття євро та перші ознаки сильнішого припливу прямих іноземних інвестицій. Ці фактори підтримують зростання болгарської економіки. Тоді експерти також звертали увагу на обмеження з боку пропозиції. У липні 33,3% промислових підприємств назвали дефіцит робочої сили перешкодою для своєї діяльності. Витрати на оплату праці в першому кварталі зросли на 13,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
За межами Болгарії KBC також розглядає перспективи інших економік Центральної та Східної Європи. Польща збереже найвищі темпи зростання в регіоні — 3,2% у 2026 році та 3,4% у 2027 році. У другому кварталі польська економіка зросла на 1% порівняно з попереднім періодом. Основну підтримку надали інвестиції та позитивний внесок чистого експорту. Проте державні фінанси країни залишаються проблемою. Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає бюджетний дефіцит у розмірі 7,1% від ВВП, без змін порівняно з 2026 роком. KBC очікує, що середньорічна інфляція в Польщі сповільниться з 3,3% цього року до 3% наступного, а процентні ставки залишаться без змін, хоча не виключається нове жорстке регулювання у разі тривалих високих цін на енергоносії.
Для Угорщини прогноз передбачає економічне зростання на 1,8% у 2026 році та 2,4% у 2027 році. Інвестиції в країні залишаються слабкими — у другому кварталі їхній обсяг впав на 7% у річному обчисленні. Надходження європейського фінансування та покращення ділової довіри могли б сприяти відновленню, але більш відчутний ефект від них очікується лише у 2027-2028 роках. Після зниження основної ставки до 5,5% у серпні аналітики вважають, що Національний банк Угорщини утримуватиме її на цьому рівні до кінця року, а у 2027 році, згідно з базовим сценарієм, її може бути знижено до приблизно 4,5%.
Румунія є єдиною серед розглянутих економік регіону, для якої KBC прогнозує спад у 2026 році — на 0,2%, з подальшим відновленням і зростанням на 2,2% у 2027 році. Середньорічна інфляція там, як очікується, досягне 8,1% цього року та сповільниться до 4,1% наступного. Тривала політична криза, слабкий внутрішній попит та наслідки посухи обмежують перспективи румунської економіки. За словами аналітиків, уповільнення реформ у межах Національного плану відновлення та стійкості ставить під загрозу європейське фінансування у розмірі близько 770 млн євро. Низький рівень води в річці Дунай, у свою чергу, ускладнює судноплавство та експорт зерна, а також створює проблеми для енергетичного виробництва.
Для Словаччини KBC прогнозує зростання на 0,7% у 2026 році та 1,2% у 2027 році. Попри зареєстроване квартальне збільшення ВВП на 0,2% у другому кварталі, аналітики очікують стагнації у третьому через послаблення економічної довіри. Середньорічна інфляція в країні, виміряна через гармонізований індекс споживчих цін, очікується на рівні 4,1% у 2026 році та 3,6% у 2027 році. Посуха та подорожчання енергії залишаються ризиками для словацької економіки, а необхідність бюджетної консолідації обмежує можливості для її підтримки.
Для Чехії KBC зберігає прогноз зростання на 1,9% у 2026 році з подальшим поступовим прискоренням до оцінюваного потенційного темпу від 2 до 2,5% у 2027 році. Основними опорами економіки є споживання та інвестиції, тоді як зовнішня торгівля та запаси мають негативний внесок. Інфляція в країні прискорилася до 1,9% у серпні з 1,7% у липні, але уповільнення зростання цін на послуги та помірніший ріст зарплат полегшують тиск на центральний банк.
У глобальному масштабі основним ризиком, за словами KBC, залишається продовження та можливе розширення конфлікту на Близькому Сході. Станом на 14 вересня ціна на природний газ зросла до 83 євро за мегават-годину з 43 євро наприкінці червня, а нафта досягла 107 доларів за барель проти 73 доларів раніше. Базовий сценарій аналітиків передбачає поступову нормалізацію цін на енергоносії, проте тривалий конфлікт погіршив би економічні перспективи.
KBC також підвищила свій прогноз зростання єврозони на 2026 рік — з 0,7% до 0,9% через переглянуті в бік підвищення дані за другий квартал. Однак для 2027 року очікування знижені з 1,1% до 0,9%. Прогноз інфляції в єврозоні збільшено з 2,8% до 3% цього року та з 1,8% до 2,1% наступного.
Для Сполучених Штатів очікуване зростання у 2026 році підвищено з 2% до 2,1%, тоді як прогноз на 2027 рік залишається незмінним — 2%. Оцінки інфляції в країні були підвищені на 0,1 відсоткових пункти, до 3,4% та 2,6% відповідно. Щодо Китаю, KBC зберігає прогнози зростання на рівні 4,5% у 2026 році та 4,2% у 2027 році, зазначаючи, що потужний експорт продовжує компенсувати слабкий внутрішній попит у країні.
Аналітики KBC очікують ще двох підвищень процентних ставок Європейським центральним банком, а також принаймні одного додаткового підвищення на 25 базисних пунктів Федеральною резервною системою США до кінця 2026 року. На їхню думку, триваліший інфляційний тиск міг би змусити центральні банки до ще жорсткішого монетарного регулювання.