Уряд готує зміни до способу оподаткування житлової нерухомості, розглядаючи можливість запровадження прогресивного податку залежно від кількості житла, що перебуває у власності. За словами прем'єр-міністра Румена Радєва, нинішні податкові оцінки нерухомості є «безнадійно застарілими», тому виникає необхідність модернізації як оцінок, так і моделі оподаткування.
Ідея полягає в тому, щоб власники більше ніж одного житла сплачували вищу ставку. Для реалізації такої реформи необхідно забезпечити зв'язок між інформаційними реєстрами різних муніципалітетів, щоб було зрозуміло, скільки нерухомості має кожна особа на національному рівні.
Прем'єр-міністр представив своє бачення під час зустрічі з Національним об'єднанням муніципалітетів Болгарії, організованої з нагоди 30-річчя створення об'єднання. Він взяв на себе зобов'язання, що уряд також працюватиме над питанням майбутньої децентралізації частини податків на користь місцевої влади.
«Ми повинні думати про те, як прогресивно оподатковувати кількість житла. Перше основне житло має бути за однією ставкою, але наступні можуть бути за зростаючою шкалою», — навів приклад Радєв. Він уточнив, що робота в цьому напрямку вже розпочалася, але її реальне впровадження неможливе без об'єднання податкових систем окремих муніципалітетів.
Прем'єр-міністр також попередив про потенційні ризики. «Ми допоможемо вам, щоб це прогресивне оподаткування кількості житла могло бути розгорнуте. Але ми повинні бути обережними, тому що це може призвести до підвищення орендної плати», — сказав Радєв, зазначивши, що фінансовий тягар на власників більшої кількості нерухомості може бути перекладений на орендарів.
Наразі житлова нерухомість оподатковується податком на основі визначеної податкової оцінки, причому муніципалітети мають широку свободу у визначенні ставки — у діапазоні від 0,1 до 4,5 на 1000 від оцінки. Податок на основне житло знижено на 50%, але для решти нерухомості таких пільг немає. Також не існує прогресивної шкали ні залежно від кількості, ні залежно від вартості нерухомості, що перебуває у власності.
Неясно, яким буде точний фінансовий ефект від запровадження прогресивного оподаткування, але прем'єр-міністр зазначив, що подібні моделі існують у низці європейських країн, де враховується загальна вартість майна громадян. Водночас було наголошено на проблемі контролю за знижкою на перше житло — наразі вона використовується переважно на основі декларації власника, без повного зв'язку між системами муніципалітетів.
На даному етапі ідея не деталізована, і залишається незрозумілим, чи застосовуватиметься вона до житлової нерухомості, якою володіють компанії, і як саме. Виникають і додаткові питання — наприклад, як враховуватимуться ідеальні частки, спільна власність та складніші форми власності, що може ускладнити застосування прогресивної шкали.
Подібна концепція вищого оподаткування житла, придбаного з інвестиційною метою фізичними особами, вже була висунута на початку терміну повноважень мера столиці Василя Терзієва. Тоді ідея полягала в тому, щоб розмежувати основне житло та нерухомість, призначену для здачі в оренду або перепродажу. Проте ініціатива не була реалізована і залишилася на рівні пропозиції.
Паралельно з обговоренням змін до податку на нерухомість уряд розглядає можливості глибшої фіскальної децентралізації. Наразі податок на доходи фізичних осіб, корпоративний податок та непрямі податки повністю надходять до центрального бюджету. Протягом років неодноразово обговорювалося, щоб частина податку на доходи та корпоративного податку поверталася до муніципалітетів, де вони були згенеровані.
Радєв не вдавався в конкретику щодо нинішніх варіантів, але окреслив загальний напрямок. «Така децентралізація посилить відчуття власності громадян щодо грошей, які вони вносять до скарбниці, і підвищить громадянську участь. Вона також стимулюватиме муніципалітети шукати більше інвестицій і бути активнішими», — прокоментував прем'єр-міністр.
Водночас він попередив, що одностороння децентралізація може поглибити розбіжності між багатими та бідними муніципалітетами. Тому, за його словами, потрібно розробити «справедливий механізм вирівнювальних субсидій», який запобігатиме надмірному розширенню «ножиць» між окремими регіонами.
Вимога щодо більших фінансових повноважень та частки податкових надходжень є одним із давніх пріоритетів місцевої влади. Обіцянки в цьому напрямку неодноразово давалися різними урядами, але реальних і стійких рішень досі немає. Нинішня ініціатива знову ставить на порядок денний питання про те, як далеко може зайти фіскальна децентралізація, не порушуючи баланс у державних фінансах.