Вибори в Туреччині 2026: залишиться Ердоган при владі чи настане нова ера?

04.07.2025 | Аналітика

Туреччина готується до ключових виборів, які можуть визначити не лише її майбутнє, а й баланс сил у регіоні.

Снимка от Pexels

Вибори в Туреччині 2026: залишиться Ердоган при владі чи настане нова ера?

У червні 2026 року Туреччина проведе президентські та парламентські вибори, які багато хто вважає вирішальними для країни. Після більш ніж двох десятиліть правління Реджепа Тайїпа Ердогана ставки надзвичайно високі: чи зможе він закріпити свою владу ще на один термін, чи країна стоїть на порозі політичних змін із непередбачуваними наслідками для всього регіону?

Ердоган: домінуючий гравець під тиском викликів

Після перемоги на виборах 2023 року Ердоган зберіг політичну домінантність, незважаючи на зростаючі економічні проблеми та невдоволення серед міського населення. Його Партія справедливості та розвитку (ПСР), у коаліції з Партією націоналістичного руху (ПНР), все ще контролює парламент.

Втім, висока інфляція (понад 40% у 2025 році), падіння турецької ліри та періоди міжнародної ізоляції підірвали його популярність серед молоді та середнього класу. Згідно з опитуванням Konda Research за червень 2025 року, рейтинг Ердогана знизився до 42%, а опозиційні сили набирають обертів.

Опозиція: єдність чи знову розкол?

Опозиційні сили на чолі з Республіканською народною партією (РНП) та новими рухами, такими як Партія демократії та прогресу (ДПП), шукають шляхи об’єднання. Їхні лідери вважають, що перемогти Ердогана можливо лише за умови висування єдиного кандидата. Проте тривають дебати, хто має очолити кампанію — харизматичний лідер чи колективна команда.

Важливу роль може відіграти прокурдська Народно-демократична партія (НДП). Її традиційно не включають у широкі коаліції через націоналістичні настрої, але цього разу вона може стати вирішальним фактором.

Регіональні наслідки

Туреччина є ключовим гравцем у Чорноморському регіоні, на Близькому Сході та у Східному Середземномор’ї. Перемога Ердогана, ймовірно, означатиме продовження незалежної зовнішньої політики — балансування між Заходом і Росією, активність у Сирії та Лівії, жорсткий підхід до Кіпру й Греції.

Перемога опозиції, навпаки, може призвести до зближення з ЄС і США та відновлення переговорів щодо членства в Євросоюзі. Проте аналітики застерігають, що цей сценарій може викликати спротив з боку військових і консервативних верств населення.

Економіка як головне поле битви

Економічна криза є ключовою темою передвиборчої кампанії. За останні три роки ліра втратила понад 60% вартості щодо долара, а інфляція продовжує знижувати купівельну спроможність населення.

Ердоган обіцяє масштабні інфраструктурні проекти та енергетичну незалежність завдяки збільшенню постачання газу з Росії та Азербайджану. Опозиція пропонує жорсткі економічні реформи, переговори з МВФ і заходи для відновлення довіри іноземних інвесторів.

Висновок: доленосний вибір для Туреччини та регіону

Вибори 2026 року стануть переломним моментом для Туреччини. Чи продовжить країна шлях концентрації влади та автономної зовнішньої політики, чи розпочне курс демократичних реформ і зближення із Заходом, стане зрозуміло вже невдовзі. Одне беззаперечно: результат матиме вплив далеко за межами Туреччини.

Застереження:
Ця стаття є аналітичним оглядом редакції BurgasMedia і відображає думку експертної групи на основі поточних політичних, економічних та соціальних подій.
Висновки, що наводяться, не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним трактуванням можливих сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.