Верховний лідер Ірану "аятола Моджтаба Хаменеї" заявив, що держави та народи Близького Сходу більше не служитимуть захисним поясом для американських військових сил. У письмовому посланні, поширеному іранським державним телебаченням, він підкреслив, що «певно, що час не повернути назад. Нації та землі в регіоні більше не будуть щитом для американських баз».
Послання є особливо показовим, оскільки "Хаменеї" не з'являвся публічно відтоді, як обійняв посаду верховного лідера в березні. Воно було прочитане в медіа на тлі тривалої напруженості між Іраном і Сполученими Штатами та серії інцидентів, пов'язаних із військовими діями та порушеннями повітряного і морського простору.
«США більше не мають безпечного притулку в регіоні»
У своїй заяві аятола наголосив на послабленні впливу Вашингтона на Близькому Сході. На його думку, США «окрім того, що більше не мають жодного безпечного притулку в регіоні для агресії та створення військових баз, з кожним днем все більше віддаляються від своєї колишньої позиції».
Ця риторика збігається з традиційною лінією іранського керівництва, але з’являється в момент, коли Тегеран паралельно веде інтенсивні переговори із самими Сполученими Штатами. Послання верховного лідера має на меті одночасно зміцнити внутрішній фронт і надіслати сигнал сусіднім державам, які прихистили американські бази, про те, що іранське терпіння має межі.
Крихке перемир'я та важкі переговори
Коментарі "Хаменеї" лунають на тлі переговорів між Іраном і США щодо припинення війни, яка почалася 28 лютого і поступово охопила більшу частину регіону. З 8 квітня діють умови крихкого перемир'я, яке неодноразово ставилося під сумнів окремими атаками та ударами у відповідь.
Іранське міністерство закордонних справ раніше оголосило, що Тегеран і Вашингтон досягли «порозуміння з багатьох ключових питань» у межах розмов про тривалу угоду. Попри це, відсутність остаточного договору та паралельні дії військових структур з обох сторін підтримують високий рівень ризику.
Ескалація в повітрі та на морі
Іранська революційна гвардія повідомила, що збила американський безпілотний літальний апарат і відкрила вогонь по інших літаках, які намагалися увійти в повітряний простір країни. У заяві не вказується конкретна дата чи район, де сталися інциденти, але стверджується, що йдеться про "порушення суверенітету", на які було дано "рішучу" відповідь.
Зі свого боку, Центральне командування США поінформувало 25 травня, що попри діюче перемир'я американські сили завдали ударів по ракетних базах у південній частині Ірану та по кораблях, які "намагалися встановити міни" у стратегічних морських районах. Метою, за словами Вашингтона, було "запобігання безпосередній загрозі" та захист судноплавства.
Вибухи в Бендер-Аббасі та інформаційна війна
Тегеран офіційно не підтвердив американські авіаудари. Проте державні медіа повідомили про вибухи в південному портовому місті "Бендер-Аббас", не вказуючи джерело. Ця інформаційна «порожнеча» додатково підживлює спекуляції щодо масштабів завданих збитків і реального обсягу ескалації в регіоні.
Розбіжність в офіційних версіях – відкрите визнання з боку США та мовчання чи натяки з іранського боку – показує, що, окрім військової, між двома державами триває й інформаційна війна за інтерпретацію фактів і вплив на міжнародну громадську думку.
Послання до сусідніх держав та американська присутність
Коли "Хаменеї" заявляє, що країни регіону більше не служитимуть "щитом" для американських баз, це також є недвозначним сигналом до сусідніх держав, які приймають американські контингенти та інфраструктуру. Іран роками критикує присутність США в Перській затоці, Іраку та інших частинах Близького Сходу як джерело нестабільності.
У контексті поточного конфлікту такі попередження можна розцінити як спробу чинити політичний тиск на уряди в регіоні – щоб вони обмежили роль американських армій, якщо хочуть зменшити ризик бути втягнутими в пряме зіткнення між Вашингтоном і Тегераном.
Перспективи: між дипломатичним процесом та небезпекою нової ескалації
Поєднання гострих послань, обмежених військових ударів та все ще неформалізованої політичної угоди створює нестабільну рівновагу. З одного боку, і Іран, і США мають інтерес уникнути відкритої війни в повному масштабі. З іншого – обидві сторони демонструють готовність застосувати силу, щоб зміцнити свої позиції в переговорах.
Заява "Моджтаби Хаменеї" показує, що іранське керівництво не збирається пом'якшувати тон щодо США, навіть у момент активного дипломатичного процесу. Чи є це частиною тактики «твердої руки» перед внутрішньою аудиторією, чи сигналом про можливу нову ескалацію – стане зрозуміло з наступних кроків і з того, чи буде крихке перемир'я закріплене реальною та стійкою угодою.