Післявиборча Європа: на перехресті інтеграції та ізоляції
Вибори до Європейського парламенту в червні 2024 року стали поворотним моментом для ЄС. Хоча проєвропейські сили зберегли більшість, ультраправі партії досягли історичних результатів у Франції, Німеччині, Італії та Нідерландах. Що це означає для майбутнього Євросоюзу?
Баланс сил: нові рівноваги, старі конфлікти
За підсумками голосування:
- ЄНП (Європейська народна партія) — 186 мандатів (залишається лідером)
- С&Д (Соціалісти і демократи) — 135 мандатів
- Оновимо Європу — 80 мандатів (невелике зниження)
- ID (Ідентичність і демократія) + ЕКР (Європейські консерватори і реформісти) — разом 130 мандатів
- Зелені — 53 мандати (значне падіння порівняно з 2019 роком)
Формально більшість ЄНП–С&Д–Оновимо Європу зберігається, але внутрішня єдність слабшає.
Коаліційні сценарії: прагматизм або ідеологія
Брюссельські аналітики бачать три варіанти:
- Центристська коаліція (ЄНП–С&Д–Оновимо Європу) — продовження нинішнього курсу з більшими компромісами щодо міграції та ринку.
- Права коаліція прагматиків — помірковані ЕКР за участю, але без ID. Спроба стабільної правої більшості.
- Поляризація — радикальні фракції блокують важливі ініціативи, включаючи екологічні реформи.
Зелена угода під тиском
Ультраправі критикують кліматичну політику ЄС. AfD (Німеччина), RN (Франція), Lega (Італія) виступають за перегляд цілей щодо вуглецевої нейтральності, що може загальмувати законодавчі процеси.
Центристи наполягають, що зелена трансформація — це шанс для інновацій, але попереду жорсткі дебати.
Міграція — лінія розлому
Результати показали зростаючу стурбованість виборців щодо міграції. ЄНП виступає за посилення зовнішніх кордонів і пришвидшення депортацій. Ліві ж застерігають від втрати гуманістичних принципів ЄС.
Контекст Болгарії
У Болгарії перемогли проєвропейські партії — ГЕРБ та ПП–ДБ, але серед молоді в периферійних регіонах зростає недовіра до системи.
Висновок
ЄС входить у період нестабільності, однак саме зараз з’являється шанс оновити проєкт європейської інтеграції, зберігаючи баланс між реформами та стійкістю до популізму.
Застереження:
Ця стаття є аналітичним оглядом редакції BurgasMedia і відображає думку експертної групи на основі поточних політичних, економічних та соціальних подій.
Висновки, що наводяться, не є прогнозами чи фактичними твердженнями, а гіпотетичним трактуванням можливих сценаріїв.
Редакція не несе відповідальності за можливі розбіжності з майбутніми подіями і закликає читачів формувати власну думку на основі перевірених джерел.