Європейські лідери з обережним оптимізмом після дзвінка Трампа перед зустріччю з Путіним

Європейські очільники держав висловили стриману надію після відеоконференції з Дональдом Трампом у середу — за два дні до його запланованої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в Алясці, присвяченої завершенню війни в Україні.

За підсумками розмови Трамп заявив, що головна мета його майбутньої бесіди з Путіним — досягти припинення вогню між Москвою і Києвом. Він погодився, що будь-які територіальні питання мають вирішуватися за участю президента України Володимира Зеленського і що до домовленості слід включити гарантії безпеки. Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив це, зазначивши: "Розмова з Трампом дала змогу прояснити його наміри і надала нам можливість висловити наші очікування."

У дзвінку, окрім Трампа і віцепрезидента Джей Ді Ванса, взяли участь лідери Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Фінляндії та Польщі, а також президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Оскільки європейців не запросили на поспіхом організований саміт в Алясці, дзвінок став останньою спробою поставити інтереси України та безпеку континенту на перший план. Згодом Трамп охарактеризував розмову як "на 10" і попередив, що на Росію чекають "дуже серйозні" наслідки, якщо вона не припинить війну проти України. Він додав, що у разі успішної зустрічі в п’ятницю спробує організувати "швидку другу" — уже за участю і Путіна, і Зеленського.

Водночас європейські лідери знову наголосили, що Київ має бути залучений до будь-яких фінальних рішень, що відображає приховане занепокоєння: Путін може переконати Трампа поступитися українською територією в обмін на перемир’я. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав: "Найважливіше, щоб Європа переконала Дональда Трампа, що Росії не можна довіряти", а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що лідери "чітко дали зрозуміти: Україна має сидіти за столом, щойно розпочнуться подальші зустрічі". Якщо Москва не піде на поступки, "то Сполучені Штати і ми, європейці, повинні і зобов’язані посилити тиск", — сказав Мерц.

Від оголошення про саміт США—Росія минулого тижня Трамп кілька разів згадував "обмін територіями" між Києвом і Москвою, що викликало занепокоєння в Україні та серед її союзників. У середу речник МЗС Росії Олексій Фадєєв повторив, що позиція Москви незмінна з червня 2024 року: Україна має відвести війська з чотирьох частково окупованих регіонів — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької — і офіційно відмовитися від намірів вступити до НАТО.

Це максималістські вимоги, які ані Київ, ані європейські партнери не вважають прийнятними. Зеленський неодноразово заявляв, що Росія використає будь-яку збережену територію як плацдарм для майбутніх нападів. Як противагу він розглядає гарантії безпеки, спрямовані на довгострокову оборону України.

Після розмови з Трампом кілька європейських лідерів підтвердили, що питання гарантій безпеки обговорювалося. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив про "реальний прогрес" і відзначив зусилля Трампа: "Три з гаком роки триває цей конфлікт, і ми не наблизилися до життєздатного рішення, до реального шляху до перемир’я. Тепер у нас є такий шанс завдяки роботі, яку провів президент."

Від весни Велика Британія і Франція просувають створення так званої "Коаліції охочих" — групи держав, які зобов’язуються стримувати подальшу російську агресію проти України. У середу група заявила, що "готова відіграти активну роль", зокрема шляхом розгортання "сил запевнення після припинення бойових дій", хоча склад і мандат таких сил залишаються неясними.

Тим часом на фронті триває літній наступ Росії. Посилаючись на раптове просування російських військ поблизу Добропілля в Донецькій області, Зеленський заявив, що Путін удає, ніби санкції не шкодять економіці РФ: "Я сказав Трампу і нашим європейським союзникам, що Путін блефує", — закликав він до "більшого тиску" на Москву.

Трамп визнав, що навіть особиста зустріч із Путіним може не зупинити удари по цивільних: "Я говорив із ним... але потім повертаюся додому і бачу, що ракета влучила в будинок для літніх або в житловий будинок, і люди лежать мертвими на вулиці. Тож, гадаю, відповідь, імовірно, 'ні'."