Дев’ятеро болгарських євродепутатів виступили проти плану закрити Комісію з досьє. Її функції хочуть передати Державному агентству «Архіви». У спільній офіційній позиції вони просять відкликати законопроєкт.
Позицію підписали Андрей Ковачев, Андрей Новаков, Єва Майдел, Еміл Радев, Івайло Вилчев, Ілія Лазаров, Нікола Мінчев, Радан Канев і Христо Петров.
Проєкт змін до Закону про доступ до документів і розкриття їх та про оприлюднення належності болгарських громадян до Державної безпеки і розвідувальних служб Болгарської народної армії винесли на громадське обговорення. Його запропонували правлячі партії. Законопроєкт передбачає нову Центральну експертну комісію. Хто в неї входитиме, які вона матиме завдання і за якими правилами працюватиме, визначатимуть адміністративно. Правлячі партії пояснюють зміни адміністративною реформою, оптимізацією та економією.
Євродепутати називають це рішення шокувальним. На їхню думку, воно викликає сумніви щодо ідеологічного напряму влади. Вона, за їхніми словами, діє за принципом: хто контролює розповідь про минуле, той контролює й майбутнє. У позиції йдеться про «нинішню владу, яка не соромиться оточувати себе генералами, офіцерами й агентами Державної безпеки та їхніми родинами».
Підписанти вважають доводи про реформу, оптимізацію та економію дивними. За їхніми словами, сама економія не виправдовує закриття установи. «Ми не можемо міряти бюджетними статтями ціну правди про тоталітарний режим», — пишуть вони. Якщо мета лише в оптимізації, уряд має пояснити, чому для неї потрібні такі великі зміни.
Зараз Комісію обирають Народні збори. Жодна партія в ній не має більшості, а звітує вона лише перед парламентом. Євродепутати кажуть, що після переходу до ДА «Архіви» ця незалежність зникне. Найбільше їх непокоїть нова Центральна експертна комісія. Немає чітких обмежень щодо того, хто може до неї входити. Немає й захисту від залежності від колишніх репресивних структур та нинішніх спецслужб. Вони хочуть, щоб гарантію незалежності під час оприлюднення належності до тоталітарних служб записали в закон, а не в адміністративні рішення.
Євродепутати підтримують кращу роботу, цифровізацію та легший доступ до документів. Проте закриття установи, яка працює, на їхню думку, потребує переконливих доказів. Вони зазначають, що Комісія має серйозні архівні й експертні можливості та систему, яка працює, для зберігання й надання документів. З документів видно, як діяв репресивний апарат, хто стояв за переслідуванням тисяч людей і яку роль відігравали ті, хто згодом прийшов до влади. Комісія не пише історію на замовлення, а публікує факти з архівними доказами. Це частина права громадян знати правду, пишуть євродепутати.
Законопроєкт вони назвали недоцільним, необґрунтованим і таким, що не підкріплений аргументами. На їхню думку, відкриття архівів — частина демократичного переходу та європейського зобов’язання пам’ятати про жертв. Європарламент, нагадують вони, багато разів наголошував на значенні архівів тоталітарних режимів. ЄС — це також спільнота цінностей: демократії, людської гідності, верховенства права та історичної пам’яті. Примирення й демократію будують на правді, пам’яті та прозорості, а не на забутті. Правда про комунізм, за їхніми словами, — питання не партійне, а демократичне.
Закон про досьє ухвалили 2006 року. Комісію створили за рекомендаціями європейських інституцій ще до вступу Болгарії до ЄС. Головна рекомендація тоді й тепер — щоб орган був максимально незалежним. Такі самі рекомендації щодо архівів тоталітарних служб сьогодні дають і країнам-кандидатам у члени ЄС. Передусім це стосується УДБА та КОС, які діяли проти інтересів Болгарії в колишній Югославії.
За словами євродепутатів, у 2006 році тодішня влада не сподівалася, що закон запрацює. Вони віддають належне працівникам Комісії та її тодішньому голові Евтиму Костадинову.