ЄС дає зелене світло для першої глави переговорів про членство з Україною та Молдовою
Держави-члени "Європейського союзу" сьогодні досягли згоди відкрити першу главу переговорів про приєднання з "Україною" та "Молдовою". Рішення було оголошено у спільній пресзаяві голови "Європейської комісії" "Урсули фон дер Ляєн" та голови "Європейської ради" "Антоніу Кошти".
"Під час першої міжурядової конференції у понеділок ми розпочнемо переговори щодо глави "Основи" – фундаменту процесу приєднання", – заявили обидва європейські лідери. Ця початкова глава задає рамки та темп усього переговорного процесу.
Т.зв. глава "Основи" охоплює базові цінності та принципи, на яких побудований ЄС – від "верховенства права" та "захисту основних прав" до "сильних демократичних інституцій" та ефективного розподілу влад. Саме у цьому розділі перевіряється, наскільки кандидати готові розділити політичну та правову архітектуру Союзу.
"Це визнання рішучості, мужності та наполегливої праці, продемонстрованих обома країнами у просуванні реформ, попри величезні виклики", – підкреслили фон дер Ляєн та Кошта. "А також сигнал, що пропозиція ЄС щодо миру, стабільності та можливостей залишається без аналогів", – додають вони.
Обидва лідери акцентують, що через процес зближення "ми зміцнюємо мир, безпеку та процвітання всього нашого континенту". На їхню думку, глибша інтеграція України та Молдови в європейський простір має стратегічне значення як для країн-кандидатів, так і для самого ЄС.
"У світі, позначеному зростаючою невизначеністю, розширений Європейський союз відповідає нашим спільним інтересам. Розширення залишається однією з найбільших історій успіху ЄС та нашою найкращою інвестицією у наше спільне майбутнє", – підсумовують фон дер Ляєн та Кошта.
Шлях дотепер: швидкі кандидатури та заблоковані переговори
Україна та Молдова подали свої заявки на членство одразу після початку російського вторгнення в Україну. "Молдова" офіційно подала заяву на членство в ЄС у "березні 2022 р." і отримала статус країни-кандидата у "червні 2022 р.". "Україна" дотримувалася того ж часового графіка – від подання заявки до отримання кандидатського статусу.
Формальні переговори про приєднання з обома країнами були відкриті у "червні 2024 р.". Згодом процес зіткнувся з блокуванням, після того як "Угорщина" наклала "вето" на прогрес щодо української кандидатури. Хоча це вето не стосувалося прямо Молдови, на практиці обидві кандидатури розглядалися "в пакеті", що затримало і молдовський процес.
Після зміни уряду в Будапешті Угорщина відкликала своє вето, і всі держави-члени ЄС схвалили продовження переговорів про членство з "Україною" та "Молдовою". Це відкрило шлях до сьогоднішнього рішення щодо першої глави "Основи".
Оцінка прогресу: доповіді про реформи в Україні та Молдові
На початку місяця "Європейський парламент" ухвалив проєкти доповідей ЄС щодо прогресу України та Молдови. У документі щодо України підкреслюється "значний прогрес у реформах", досягнутий "в умовах війни". Водночас наполягається, щоб майбутня "мирна угода з Росією" була "визначена самою Україною" і була "досягнута за активної участі ЄС".
У доповіді щодо Молдови зазначається, що країна докладає "суттєвих зусиль" для адаптації свого законодавства та політики до "стандартів ЄС" і відіграє "ключову роль для європейської безпеки". Це стосується особливо "підтримки України" та "готовності прийняти українських біженців", зазначають євродепутати.
Довгий шлях до реального членства
Фактичне приєднання до ЄС залишається довгостроковою перспективою як для України, так і для Молдови. Обидві держави мають пройти через "33 переговорні глави", що охоплюють широкий спектр політик – від "верховенства права", "економіки" та "митниці" до "конкуренції", "довкілля" та "соціальної політики". Кожна глава вимагає "конкретних законодавчих реформ" та "схвалення всіма державами-членами".
За найоптимістичнішим сценарієм членство України та Молдови в ЄС можна очікувати "не раніше початку 30-х років XXI століття". Це передбачає стійкий темп реформ, стабільну політичну волю в країнах-кандидатах та готовність з боку ЄС інтегрувати нових членів в умовах геополітичного середовища, що змінюється.