ДАНС описала низку серйозних ризиків та критичних зон для Болгарії у своєму річному звіті, який незабаром буде розглянуто урядом і парламентом. Згідно з документом, небезпеки стосуються енергетики, охорони здоров'я, фармації, екології, комунікацій, транспорту, палива, інфраструктури, хакерських атак, продовольчого забезпечення, фінансів, а також дій зловмисних держав та терористичних організацій.
На перше місце служба ставить складну геополітичну обстановку, конфлікти, гібридні загрози, кібератаки та дедалі частіші стихійні лиха, пов'язані зі зміною клімату. У звіті також зазначено ризики впливу на сигнали глобальних навігаційних супутникових систем GNSS/GPS, проблеми з морськими мінами, що дрейфують, ракетами, що відхилилися від курсу, та безпілотними морськими апаратами. Напади на танкери та нафтову інфраструктуру в Чорному морі, за оцінкою ДАНС, збільшують небезпеку розливів, екологічних збитків та здорожчання транспортних страховок і послуг.
Служба попереджає, що залишається високим ризик саботажу та кібероперацій проти об'єктів критичної інфраструктури в державному управлінні, енергетиці, транспорті, комунікаціях, продовольчому забезпеченні, охороні здоров'я та водопостачанні. На думку ДАНС, ці загрози можуть виходити як від зловмисних держав, так і від недержавних суб'єктів, включаючи злочинні, екстремістські або терористичні організації.
Зростає також небезпека використання штучного інтелекту для кібератак і дезінформаційних кампаній, зазначає агентство, як частина ширшого гібридного інструментарію. Критичною зоною визначено також впровадження заходів фізичного та інформаційного захисту окремих стратегічних об'єктів.
У звіті виділено низку процесів, які, на думку ДАНС, створюють додаткові ризики для країни. Серед них є "необхідність забезпечення діяльності стратегічних виробництв та енергетичної безпеки в контексті порушених ланцюгів постачання та санкцій проти ПАТ «Лукойл», що зачіпають активи в нашій країні". Як проблему також вказано на неповне подолання залежності від російського ядерного обладнання, запчастин та експертизи, а також труднощі з балансуванням електроенергетичної системи та часті аварії в електромережах.
ДАНС вказує на ризик, пов'язаний із погіршенням фінансового стану значних вугледобувних компаній, а також із затримками ініціатив щодо перекваліфікації працівників галузі та використання шахтних територій для проєктів «зеленої» енергетики. Проблемними описані також проєкти залізничної та автомобільної інфраструктури.
За даними агентства, критичною зоною залишаються проблеми з доступом та якістю медичних послуг, а також спроби зазіхань на державні ресурси в галузі охорони здоров'я. У звіті також відзначено дефіцити на фармацевтичному ринку, пов'язані з логістичними труднощами, нерівномірним розподілом, схемами паралельного експорту та зростаючим споживанням, у тому числі без рецепта лікаря.
Служба стверджує, що в агропродовольчому ланцюгу також існують вразливості, які призводять до ринкових викривлень, недобросовісної конкуренції, незаконного імпорту та пропозиції небезпечних для здоров'я харчових продуктів і препаратів для захисту рослин. Як ризикові вказані також порушення прохідності річок, зокрема внаслідок незаконного видобутку інертних матеріалів, забруднення повітря та води промисловістю і сільським господарством, а також порушення під час зберігання небезпечних хімічних речовин.
У своєму річному звіті ДАНС вкотре зазначає, що вислала або не допустила до країни шпигунів та осіб, які загрожують національній безпеці, проте не конкретизує, що саме ці особи зробили та які дії вжило саме агентство. Згідно з документом, активність іноземних спеціальних служб у Болгарії залишається "стабільно високою" через війну в Україні, напруженість у Чорноморському регіоні та зобов'язання країни як члена ЄС і НАТО.
ДАНС зазначає, що основними цілями іноземних розвідок залишаються отримання конфіденційної інформації та створення позицій для впливу в державній адміністрації, стратегічних підприємствах, ЗМІ, неурядовому секторі та освітніх закладах. У сфері фінансової безпеки служба працювала над протидією відмиванню грошей, обходу міжнародних санкцій, фінансовим шахрайствам та схемам незаконного фінансування.
Особливу увагу приділено спробам підтримки підсанкційних осіб і компаній та захисту фінансової системи від зовнішнього впливу. Однак у звіті не наведено конкретних даних, а справа "Баба Аліно" взагалі відсутня в документі.