Є рецепти, які не просто їжа, а втіха. Монастирська чорба з квасолею та сочевицею саме така – проста, пісна і глибоко ситна. У монастирських кухнях подібні страви готують повільно, з невеликою кількістю продуктів, але з великим терпінням. Хороша новина полягає в тому, що ви можете легко перенести цей смак і вдома.
Необхідні продукти (4–6 порцій):
"1 склянка сухої квасолі"
"1 склянка сочевиці" (коричневої або зеленої)
"1 велика цибулина"
"1 морква"
"1 невеликий корінь селери" або шматок (за бажанням)
"1 червоний перець" (свіжий або сухий)
"2–3 зубчики часнику"
"3–4 ст.л. олії" або оливкової олії
"1–2 лаврові листки"
"1 ч.л. червоного перцю"
"1 ч.л. чебрецю"
"1 ч.л. сухої м'яти перцевої" (за можливості)
сіль за смаком, мелений чорний перець
свіжа петрушка для посипання
Підготовка квасолі та сочевиці
Класичний монастирський підхід починається з попереднього дня. Квасолю добре миють і замочують у холодній воді на ніч. Так вона швидше звариться і стане легшою для шлунка. Наступного дня воду зливають, квасолю промивають і заливають новою водою. Сочевиця не потребує тривалого замочування – її просто добре миють перед приготуванням.
Перший крок: варіння та "переварювання"
Покладіть квасолю в каструлю з чистою водою, закип'ятіть і варіть близько 10–15 хвилин. Після цього вилийте першу воду – це старий монастирський трюк для легшої чорби. Знову залийте холодною водою, додайте лаврові листки і залиште варитися на помірному вогні, поки квасоля не почне розм'якшуватися.
Овочева основа
Поки квасоля кипить, приготуйте овочі. Цибулю наріжте дрібно, моркву і селеру – невеликими кубиками. У глибокій сковороді або прямо в каструлі нагрійте олію і обсмажте цибулю до прозорості, не пересмажуючи її. Додайте моркву та селеру, перемішайте і дайте їм розм'якшитися. Нарешті покладіть нарізаний перець.
Зніміть посуд на мить з вогню і додайте червоний перець, швидко перемішавши – це звільняє аромат, але не дозволяє йому гірчити. Ця проста "засмажка" є серцем смаку, хоча в багатьох монастирях віддають перевагу легшому варіанту з меншою кількістю жиру.
Збирання чорби
Коли квасоля майже розм'якшиться, додайте до неї промиту сочевицю та овочеву основу. За потреби долийте ще гарячої води – чорба повинна бути густою, але все-таки рідкою. Залиште все кипіти на слабкому вогні близько 20–30 хвилин, поки і сочевиця не звариться, а смаки змішаються.
В кінці додайте подрібнений часник, чебрець, м'яту перцеву, сіль і чорний перець за смаком. Залиште чорбу кипіти ще 5 хвилин і зніміть з вогню. Монастирські кухарі часто кажуть, що такі чорби найсмачніші, якщо постоять щонайменше 10–15 хвилин, "щоб поговорили" аромати.
Подача
Подавайте чорбу теплою, посипаною свіжою петрушкою. За бажанням можете додати скибочку лимона для легкого кислого акценту або ложку гострого перцю для тих, хто любить пікантніше. Шматочок хліба, цибуля або оливки біля тарілки роблять страву повністю завершеною.
Це рецепт без м'яса, але з великим характером. Чорба з квасолею та сочевицею по-монастирськи нагадує, що і в найпростіших продуктах – жмені квасолі, жмені сочевиці, трохи овочів – може критися смак, який зігріває не тільки шлунок, але й розум. Зрештою, це сенс подібних страв: щоб ми затрималися, зібралися за столом і повернулися до чогось простого та справжнього.