Тодд Боулі, колишній співвласник англійського "Челсі", долучається до боротьби за міжнародні активи російського нафтового гіганта "Лукойл" — угоду вартістю близько 20 млрд доларів. Американець уже заручився підтримкою державної Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC), а за ним стоять і впливові інвестори з Перської затоки, пише Financial Times.
За даними видання, Боулі готує пропозицію вже кілька місяців і намагається витіснити фонд Carlyle, який ще у січні підписав попередню угоду щодо того самого бізнесу — тобто активів "Лукойлу" за межами Росії. Остаточного договору з консорціумом Боулі поки немає, але джерела Financial Times стверджують, що переговори вже на завершальній стадії.
Ім'я американця привернуло увагу невдовзі після його виходу з "Челсі". 17 вересня клуб підтвердив, що Clearlake Capital викупить міноритарні частки Боулі та його співвласника Марка Уолтера і отримає повний контроль над "синіми" — угоду, яку закордонні ЗМІ оцінили приблизно у 950 млн фунтів. Боулі увійшов у футбольний бізнес 2022 року, коли Роман Абрамович продав клуб. Лише через кілька днів після розлучення з "Челсі" його ім'я вже пов'язують з набагато масштабнішим проєктом — нафтовими родовищами, нафтопереробними заводами та тисячами автозаправних станцій по всьому світу.
За його консорціумом стоять серйозні партнери. Financial Times пише, що DFC, за очікуваннями, отримає близько 15% у майбутній компанії. Серед інших інвесторів — шейх Тахнун бін Заїд Аль Нахаян, брат президента Об'єднаних Арабських Еміратів, а також катарська родина Аль-Хаят. Провідну роль в угоді мають відігравати також International Holding Company та Allied Investment Partners з ОАЕ. Обізнані з пропозицією джерела кажуть, що Боулі разом із DFC контролюватимуть більшість у раді директорів нової структури.
Для Болгарії ця історія має пряме значення, адже серед активів Lukoil International — і "Лукойл Нафтохім Бургас". Американське агентство OFAC дозволило продовжити переговори, перевірки та підписання умовних договорів до 22 жовтня 2026 року. Однак це не означає, що остаточний продаж схвалено автоматично. Для нього потрібна окрема ліцензія від Вашингтона. Умова американської влади категорична: новий власник має повністю розірвати зв'язки з російською компанією, а платежі на користь підсанкційного нинішнього власника залишаються заблокованими.
Тим часом попередня угода з Carlyle не просувається вперед, попри січневу домовленість. За підрахунками Financial Times, міжнародний бізнес "Лукойлу" коштує близько 20 млрд доларів і охоплює понад 3 млрд барелів нафтових і газових резервів, кілька великих нафтопереробних заводів та мережу з майже 2500 автозаправних станцій. Саме затримка зі схваленням з боку американської адміністрації відкрила двері для конкурентної пропозиції Боулі. Утім, видання уточнює, що поки не підтвердило незалежно інформацію про американську підтримку його консорціуму.
У Болгарії бургаський нафтопереробний завод залишається власністю "Лукойлу", але оперативний контроль над основними болгарськими підприємствами утримує особливий торговельний управитель Євгені Симеонов, призначений державою. Рада міністрів поставила його на чолі у червні замість Румена Спецова, а його головне завдання — забезпечити нормальну роботу підприємств і безперебійне постачання на ринок. Велика Британія, своєю чергою, продовжила власну ліцензію, яка дозволяє операції з болгарськими компаніями "Лукойлу", до 29 жовтня 2026 року.
Хто зрештою стане власником міжнародного бізнесу "Лукойлу", поки не зрозуміло. З появою Боулі у цій боротьбі торги фактично перетворюються на пряме протистояння двох найвпливовіших фінансових центрів США.