Основним пріоритетом Болгарії є збільшення бюджету на оборону та реалізація поточних модернізаційних проектів, заявив міністр оборони Атанас Запрянов, зосереджуючись на дискусіях у рамках Альянсу щодо справедливого розподілу витрат. Виступ міністра відбувся на зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО, яка відбулася сьогодні в Брюсселі, Бельгія.
Згідно з повідомленням пресцентру Міністерства оборони, акцентом у виступі міністра Запрянова була необхідність збільшення інвестицій в оборону та виконання взятих у Гаазі зобов'язань. Атмосфера в залі, де відбувалася зустріч, була напруженою, відчутним був пошук консенсусу з ключових питань безпеки.
Міністр Запрянов нагадав, що Болгарія отримала позитивну відповідь щодо фінансової допомоги у формі позики за лінією інструменту "Заходи безпеки Європи" (SAFE) і використовуватиме її для фінансування проектів, пов'язаних з розбудовою спроможностей для стримування та оборони НАТО. Це рішення сприймається як ключове для посилення оборонних спроможностей країни.
В рамках дискусій було порушено і необхідність протидії російським безпілотним літальним системам. Міністр Запрянов підкреслив, що низка союзників вже має наявні системи для боротьби з дронами, але, на його думку, відповідь Альянсу має бути нетрадиційною та інноваційною. "Болгарія сильно зацікавлена у використанні всіх можливостей, що надаються НАТО, ЄС та на двосторонній основі для прискореної інтеграції інноваційних технологій у наших Збройних силах", підкреслив він.
Міністр оборони відзначив, що мир та безпека в Західних Балканах, а також посилення стримування та оборони в Чорному морі, є національним інтересом для Болгарії. "Ці регіони стикаються з тими ж ризиками та загрозами безпеці, що й інші стратегічні регіони Альянсу, і ми завжди підтримували збереження фокусу НАТО на них", заявив він.
На зустрічі було обговорено прогрес у виконанні цілей щодо спроможностей, зміцнення потенціалу стримування та оборони Альянсу, а також місії та операції, в контексті рішень, прийнятих на Саміті в Гаазі. Розглянуто було виконання зобов'язань щодо підвищення витрат на оборону та можливостей оборонної промисловості, останні інциденти, пов'язані з порушенням повітряного простору союзників, а також заходи посиленої пильності "Східний вартовий".
У неформальній сесії Ради НАТО – Україна, за участю міністра оборони України Дениса Шмигаля та верховного представника ЄС Каї Каллас, міністри обговорили довгострокову політичну та практичну підтримку України. Специфічне обговорення підтримки України відображає зростаючу стурбованість регіональною стабільністю, враховуючи триваючу агресію Росії.
Дебати щодо розбудови необхідних країнам-членам оборонних спроможностей та підвищення їх оборонної готовності було продовжено і в європейському форматі в рамках проведеної робочої вечері Ради "Зовнішні справи/Оборона" ЄС. Захист східних кордонів Союзу та європейського повітряного простору знову був у фокусі дискусій міністрів оборони. "Болгарія планує інвестувати значні кошти за механізмом SAFE у спроможності для протиповітряної та протиракетної оборони, дрони та антидрон-системи", заявив міністр Запрянов у своєму виступі. Очікується, що виконання нової ініціативи ЄС щодо охорони східного флангу буде елементом Дорожньої карти оборонної готовності, яку має представити Європейська комісія в найближчі дні. "Зусилля ЄС мають сприяти виконанню оборонних планів та цілей щодо спроможностей НАТО щодо всього спектру операцій у всіх оперативних доменах", зазначив міністр Запрянов. Він також висловився за підвищене фінансування для розбудови оборонних спроможностей з бюджету ЄС, у тому числі для розширення потужності оборонної промисловості в європейському масштабі.
В рамках візиту до Брюсселя міністр Запрянов провів двосторонню зустріч з міністром оборони України Денисом Шмигалем, на якій були обговорені питання двостороннього співробітництва.
На тристоронній зустрічі з міністрами оборони Туреччини та Румунії були обговорені теми взаємного інтересу, пов'язані з регіональним співробітництвом у Чорноморському регіоні. Міністр Запрянов також взяв участь у зустрічі Контактної групи з надання оборонної допомоги Україні.
У Гаазі країни-члени НАТО погодилися збільшити до 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП) військові витрати в наступному десятилітті. З них 3,5% будуть на основні витрати на оборону, а 1,5% - на оборону та пов'язані з безпекою інвестиції у сферах, як-от інфраструктура та промисловість. Нинішня мета НАТО щодо витрат на оборону становить 2% від ВВП.