Жодна антидронова система сама не розв'яже всіх проблем із безпілотниками, тому потрібен комплекс заходів. Про це на аеродромі Чешнегирово заявив начальник оборони адмірал Емил Ефтимов. Разом із міністром оборони Димитром Стояновим він дивився демонстрацію можливостей на багатонаціональних експериментальних навчаннях BOLD ADRA 26 (BOAD-26).
Раніше Міністерство оборони повідомило, що спецпідрозділи з понад 15 країн і компанії оборонної галузі покажуть свої можливості високопосадовим гостям. Навчання на аеродромі тривають з 19 до 23 жовтня.
Попередня новина: Спецпідрозділи з понад 15 країн покажуть можливості на аеродромі «Чешнегирово»
За словами Ефтимова, дрон спершу треба виявити, розпізнати й відстежити. Потім аналізують обстановку й обирають, як на нього вплинути. Дрони та їхня тактика різні. Сучасний корабель теж може служити антидроновим засобом. «Літак, сучасний винищувач, можна розглядати як антидронову систему, бо він може виявити ціль і вплинути на неї», — сказав адмірал.
Перш ніж вирішити, як нейтралізувати конкретну загрозу, треба розпізнати обстановку в реальному часі, вважає він. Дані про неї армія збирає за допомогою літаків, кораблів, радіолокаційних станцій і зенітних ракетних комплексів.
Ефтимов закликав до реалізму, коли порівнюють дії проти дронів в Україні. Як приклад він навів румунські та натовські винищувачі біля румунсько-українського кордону, де умови інші. «Наразі трафік іде над Болгарією. Ми маємо його бачити, вивчати, але й діяти», — пояснив начальник оборони. За його словами, НАТО реагує виважено: спирається на обмін інформацією та аналіз і не допускає ескалації. Така реакція підходить і для коаліції, і для окремої країни.
Заходи вживають і в Болгарії, і в НАТО. Схожі можливості, зокрема системи проти дронів, розвиває й «Гранична поліція» за європейськими програмами. Армія грошей за цими програмами не отримує.
Болгарія запропонувала, щоб військово-морський компонент НАТО став центром військової координації цивільного судноплавства. Ефтимов вважає пропозицію слушною й сподівається, що альянс ухвалить рішення. У НАТО та ЄС обговорюють ініціативи з морської безпеки, але європейські зусилля зі створення спільних можливостей лише на початку шляху. Якщо такий центр обговорюють, він має спиратися на інформацію. Тому адмірал закликав ЄС діяти практично та забезпечити сенсори спостереження й засоби збору даних.
Причорноморські країни обмінюються інформацією та працюють над військово-морським командуванням у Чорному морі. Робота вже на просунутому етапі, а провідну роль має Туреччина через свої можливості. За словами Ефтимова, командування створюють не для навчань чи демонстрацій. Воно потрібне, щоб бачити обстановку в реальному часі, формувати сили й аналізувати інформацію та мати можливість відреагувати на можливу загрозу.
Навчання з новими технологіями потрібні, бо так військові пояснюють промисловості, які рішення їм потрібні за сучасних умов.
За словами Ефтимова, подібні експерименти вже проводили в країнах Балтії, Польщі та Румунії.