Запровадження другого рівня медичного страхування, який функціонував би під державним контролем за моделлю, аналогічною пенсійному страхуванню, є потенційним рішенням для обмеження масштабних доплат з боку пацієнтів. Про це заявив Здравко Шушков, кандидат на посаду заступника голови Національної каси медичного страхування (НЗОК), під час слухань у парламентській комісії з питань охорони здоров'я. Його кандидатура офіційно висунута парламентською групою "Прогресивна Болгарія".

Шушков уточнив, що реалізація такої ініціативи не входить до повноважень НЗОК, а потребує суттєвих законодавчих змін. За його словами, така реформа розширила б наявний фінансовий ресурс, зменшила б фінансовий тягар для пацієнтів і створила б передумови для оптимізації та реструктуризації мережі лікарень у країні. Під час слухань він підкреслив, що метою реформ у секторі має бути підвищення державних витрат, а також покращення якості, ефективніший контроль і гарантування довгострокової стійкості системи.

Кандидат на посаду заступника голови зазначив, що очікує, що його роль буде пов'язана переважно з допоміжними функціями, зосередженими на фінансовій частині та контрольних механізмах. Він нагадав, що, незважаючи на щорічне збільшення бюджету НЗОК, Болгарія продовжує посідати одне з перших місць серед європейських країн за часткою доплат за медичні послуги. На думку Шушкова, це ставить під серйозний сумнів ефективність витрачання державних коштів. Він виділив кілька ключових причин такого стану:

  • недостатнє відшкодування вартості лікарських засобів;
  • дефіцит профілактичних заходів;
  • неефективне управління фінансовими ресурсами.

Шушков додав, що значна частина бюджету спрямовується на стаціонарну допомогу, тоді як профілактика та амбулаторне лікування залишаються недофінансованими, що неминуче призводить до додаткових витрат на лікування ускладнень.

У своєму виступі перед комісією він систематизував основні виклики, що стоять перед охороною здоров'я:

  • високі рівні доплат за медичну допомогу, ліки та витратні матеріали;
  • часті випадки надмірної госпіталізації;
  • недостатня профілактика та дефіцит медичних кадрів;
  • регіональні дисбаланси та наявність дублюючих лікарняних структур;
  • неоптимальне витрачання коштів і низький рівень задоволеності пацієнтів;
  • недостатня цифровізація системи.

Як конкретні кроки для вирішення цих проблем кандидат назвав посилення попереднього контролю, впровадження електронного попереднього контролю, реформи в національних рамкових договорах та організацію централізованих торгів на закупівлю ліків. Останні, на його думку, призвели б до кращої передбачуваності, економії бюджетних коштів та зниження кінцевих цін на медикаменти.

Перед слуханням Здравка Шушкова члени парламентської комісії провели процедуру заслуховування кандидатів на посаду голови НЗОК — доктора Владіміра Даскалова та Станіміра Михайлова.