Страховка танкера, який возить нафту через Чорне море, тепер коштує 2,5 млн доларів за один корабель. Про це в інтерв'ю БНТ розповів Євгені Симеонов, особливий торговий керуючий компаній «Лукойлу» в Болгарії. Кілька місяців тому вона коштувала близько 200 тис. доларів.

Страховка подорожчала у 12,5 раза, тобто на 2,3 млн доларів за кожен корабель. Причина в тому, що після атак у Чорному морі кораблям загрожує більший ризик. Морські перевезення дорожчали ще до останніх нападів.

Через дорожчі страховки зростає ціна перевезення сирої нафти. Це тисне на ціни пального в Болгарії. Високі витрати на транспорт — ризик для нафтопереробного заводу й для цін на пальне для кінцевого споживача. Нові атаки можуть ще більше здорожчити страховки та перевезення.

Від вересня лондонський ринок морського страхування вважає зоною високого ризику все Чорне море. Про плавання в таких зонах треба повідомляти. Це не стосується плавання в територіальних водах Болгарії, Румунії, Грузії та Туреччини.

6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі вдарили по двох кораблях. Танкер «Альфа Ватан» (Alfa Watan) під прапором Того затонув. Корабель «Ейбл» (Able) під прапором Палау пошкоджено, усіх 18 членів його екіпажу врятували.

Сьогодні повідомили ще про дві атаки на вантажні кораблі поблизу болгарського берега. Один із кораблів затонув. Атакують дронами, цілі — торговельні кораблі й порти.

За даними міжнародних інформаційних агентств, страховка від воєнного ризику додає сотні тисяч доларів до витрат на один семиденний рейс. У серпні референтний денний дохід танкера на маршруті Новоросійськ — Аугуста становив рекордні 440 948 доларів, коли він віз 135 000 тонн сирої нафти. Це на 140% більше, ніж на початку липня.

Постачання сирої нафти на завод «Лукойлу» в Бургасі не переривалося. За словами Симеонова, наразі жодну поставку не скасували. Забезпечених обсягів вистачить до початку грудня.

Симеонов виступає за скасування обмежень на експорт дизелю з Болгарії. На його думку, завод у Бургасі виробляє більше дизелю, ніж купує внутрішній ринок. Коли експорт обмежений, склади заповнюються, і завод переробляє менше сирої нафти. Через це падає виробництво не лише дизелю, а й бензину, авіаційного пального та інших нафтопродуктів. Тому, вважає він, надлишок має бути змога вивозити, щоб завод працював нормально.