Космічний телескоп Euclid Європейського космічного агентства (ESA) відкрив свою першу невідому комету — C/2026 S1 (Euclid). Створили його для іншого: складати карти галактик. Комету знайшла програма, яка шукає рухомі об'єкти. За словами самих науковців, тут почасти просто пощастило.

Комета перебуває приблизно за 1,3 млрд км від Землі, між орбітами Юпітера й Сатурна. Її орбіта проходить високо над площиною, в якій обертаються планети. Центр малих планет (MPC) підтвердив відкриття 8 жовтня 2026 року. Він веде облік таких тіл при Міжнародному астрономічному союзі. ESA оголосила про знахідку 19 жовтня.

Смужка на знімках Глибокого поля Північ

Euclid знімає ділянку неба в сузір'ї Дракона, яку називають Глибоке поле Північ. Знімки з 16 по 24 вересня 2026 року потрібні, щоб вивчати темну матерію й темну енергію, а не тіла Сонячної системи.

Фінський докторант Гельсінського університету Мікко П'йонтінен написав програму. Вона шукає об'єкти, які від кадру до кадру змінюють місце. Такі об'єкти лишають пляму або смужку, а не крапку, як зірки. «Було захопливо бачити, як моя програма позначає „смужку“, розмазану на кількох знімках», — каже він. Один із кадрів, від 20 вересня, знято з експозицією понад дев'ять хвилин (560,52 секунди). Тому комета на ньому виглядає як довга смужка.

П'йонтінен прорахував, куди рухається об'єкт, і знайшов його ще на кількох знімках. Загалом комета є в п'яти серіях кадрів, на 16 експозиціях. Придивившись, він побачив навколо неї туманну облямівку з пилу й газу. Так поводиться активна комета, а не звичайний астероїд.

Потім П'йонтінен звірив об'єкт із каталогами. Той не збігся з жодною відомою кометою чи астероїдом. Тоді П'йонтінен подав його до MPC як нову комету. Наприкінці вересня й на початку жовтня за нею спостерігали телескопи у Швейцарії, Австрії, Угорщині, Румунії, Канаді, США та на Гаваях. 8 жовтня вийшов циркуляр із підтвердженням.

Яскравість комети — близько 20,7 зоряної величини. Це дуже далеко від того, що видно неозброєним оком.

Телескоп, який не шукає комет

Euclid не мисливець за кометами. Він оминає площину Сонячної системи, бо там відблиск пилу заважає робити глибокі знімки галактик. Зазвичай телескоп знімає кожну ділянку лише раз. Комети ж рухаються, і одного кадру рідко вистачає, щоб це помітити.

Тому Бруно Альтьєрі, науковець з архіву Euclid, називає відкриття «щасливим збігом». За його словами, від Euclid очікують дуже мало комет. Висока орбіта комети та спосіб, у який телескоп обходить небо, збіглися на кількох кадрах.

Для місії «Comet Interceptor» ця комета не підходить. Космічний апарат місії має зустрітися з кометою. Валерія Петторіно, науковиця проєкту Euclid, каже, що цей випадок усе ж став пробою. Він показує, як дві команди передаватимуть одна одній сигнали про майбутні знахідки.

Період — від тисяч до понад 300 000 років

ESA пише лише, що один оберт навколо Сонця триває тисячі років. Період уточнюватимуть новими спостереженнями. Італійський національний інститут астрофізики (INAF) називає «понад 300 000 років».

З відстані та підтвердження випливає, що комета далеко, активна й прийшла із зовнішніх країв Сонячної системи. Як INAF дійшов до своєї цифри, незрозуміло. Попередня орбіта за перші тижні спостережень дуже неточна, особливо для комети з таким довгим шляхом.