Зв'язок людей з природою впав на 60% з 1800 року, показує нове дослідження

Зв'язок між людьми та природою зменшився більш ніж на 60% за період з 1800 року до сьогодні, показує масштабне дослідження проф. Майлза Річардсона з Дербійського університету. Це вражаюче збігається з зникненням слів як "річка", "мох" та "квітка" з літератури, за аналізом книг за останні 220 років.

Комп'ютерні моделі прогнозують, що цей зв'язок продовжить зменшуватися, якщо не відбудуться радикальні суспільні та політичні зміни. Найбільш ефективними для зміни тенденції є раннє знайомство дітей з природою та сміливе озеленення міського середовища.

Дослідження проф. Річардсона враховує втрату природи в житті через урбанізацію, зменшення диких зон і – найважливіше – відсутність передачі любові до природи від батьків до дітей. Аналіз книг з 1800 по 2020 рік показує зниження на 60,6% у вживанні слів, що описують природні явища, з піком у 1990 році.

Прогнози свідчать, що майбутні покоління страждатимуть від браку "природного досвіду", оскільки дедалі забудованіше середовище та перервана міжпоколінна комунікація поглиблюватимуть відчуження. Інші дослідження підтверджують, що зв'язок батьків з природою є найсильнішим фактором інтересу дітей до природного світу.

«Зв'язок з природою вже вважається основною причиною екологічної кризи», - коментує проф. Річардсон. «Він критичний і для психічного здоров'я людини, і для благополуччя природи. Необхідна трансформаційна зміна, якщо ми дійсно хочемо відновити зв'язок суспільства з природою.»

Автор пояснює, що масштаб необхідних змін вражаючий – місто має стати не на 30%, а навіть у 10 разів зеленішим, щоб перервати негативну тенденцію. Заходи з підвищення суспільної залученості – як популярні кампанії #30DaysWild – корисні для психічного здоров'я, але не змінюють довгострокового спаду.

Найбільш ефективними, за моделями, є політики раннього навчання та масового озеленення, особливо в міських районах, а також пряма робота з сім'ями та батьками для залучення дітей у нерозривний зв'язок з природою.

Дослідження цитує опитування мешканців Шеффілда, які проводять у природних просторах у середньому 4 хвилини 36 секунд на день. Якщо це час збільшиться в 10 разів – до приблизно 40 хвилин щоденно – можна досягти суттєвого перелому, вважає проф. Річардсон.

«Робота з батьками та сім'ями з передачі любові до природи, з фокусом на зв'язку між поколіннями, є ключем. Діти й досі захоплені світом поза домом – просто треба зберегти цей зв'язок протягом усього їхнього дитинства та шкільних років, разом з масовим озелененням. Нам потрібен трансформаційний підхід – не 30%, а 1000% більше зелених просторів», - підсумовує вчений.