Василев: "Зрив у всій системі правосуддя" та заклик до конституційних змін

Є зрив у всій системі правосуддя, заявив лідер партії "Продовжуємо зміни" (ПП) Асен Василев під час відкриття публічної дискусії "Справедлива Болгарія". Ініціатива організована "Продовжуємо зміни" в рамках серії заходів під девізом "Сильна Болгарія в сильній Європі".

За словами Васілєва громадяни та бізнес все сильніше відчувають, що "кожної миті хтось може забрати твій бізнес і немає суду, в якому був би чесний процес і діяли б правила". На його думку, інформація, яка вийшла по справі "Петрохан", розкрила провал системи у спробі протидіяти такому тяжкому злочину, як злочини проти дітей.

Васілєв підкреслив, що більше 12 місяців у Державному агентстві "Національна безпека", прокуратурі та Головному управлінні "Боротьба з організованою злочинністю" практично нічого не відбулося у справі. Це, за його словами, створює відчуття, що людина не може отримати справедливість, "якщо тільки не дійде до самосуду", що він визначив як "дуже страшно", тому що "це початок кінця держави".

Він пояснив, що мета дискусії – "показати потворну правду та побачити, як її можна виправити реальними діями". Лідер ПП закликав і інші політичні сили організувати подібні обговорення, щоб було, коли вони увійдуть до парламенту, "якийсь рівень суспільного консенсусу". "Якщо такого рівня консенсусу немає, ми не досягнемо багатої, сильної та справедливої Болгарії", - заявив Василев.

Владислав Славов із Союзу юристів у Болгарії зазначив, що вже "незручно" використовувати словосполучення "судова реформа", але підкреслив, що все починається з Конституції. Він нагадав, що основний закон заклав нову модель судової влади, включаючи створення Вищої судової ради (ВСС), двох верховних судів та можливість триінстанційного провадження.

Славов зазначив, що самі Народні збори бездіяли більше п'яти років, після чого судова влада була змушена сама ініціювати конституційні зміни. "У нас є судова влада, яка добре фінансується, але неефективне та несправедливе правосуддя", - сказав він і додав, що це породжує негативне ставлення громадян до системи. "Ми не задоволені ситуацією, європейські партнери теж", - підкреслив він.

На думку Славова, необхідно створювати команди, які, спираючись на накопичений досвід, формулюватимуть принципи розвитку, на основі яких будуть вироблені відповідні нормативні акти на рівні закону або Конституції. Він звернув увагу, що ніхто не звертає уваги на слідчих поліцейських, незважаючи на те, що вони працюють понад 93% злочинів у країні. На його думку, треба відновити статус-кво, при якому МВС потрапляє в обсяг повноважень військового суду та військової прокуратури.

Депутат від "Продовжуємо зміни" Лена Бориславова заявила, що до 2034 року понад 865 мільярдів євро буде направлено на механізм моніторингу критеріїв верховенства права в державах-членах ЄС. Вона уточнила, що кошти надаватимуться за наявності прогресу та на основі доповідей про верховенство права, підготовлених Європейською комісією.

Йонко Грозєв із Центру ліберальних стратегій підкреслив, що коли громадський контроль сильно обмежений, у системі правосуддя розвивається "відсутність підзвітності та відповідальності", що призводить до "криміналізації системи". За його словами, не можна очікувати, що процес підвищення підзвітності та відповідальності, як і готовність у самій системі протистояти зловживанню владою, зміниться раптово.

Як один із можливих підходів Грозєв зазначив зміни до Конституції, але додав, що на даний момент не спостерігається достатньо серйозних зусиль у цьому напрямку. Він підкреслив, що іншою суттєвою проблемою є сильний опір професійних спільнот у системі, які наполягають на самоврядуванні.

На його думку, необхідні вибори для складу Вищої судової ради, які мають бути достатньо публічними та прозорими, а також мають бути гарантії, що вони проводитимуться "в суспільних інтересах, а не в приватних". Грозєв нагадав і про досвід інших держав, які спробували вирішити подібні проблеми, у тому числі шляхом поглиблених перевірок майнового стану кандидатів у члени ВСС та його інспекції, а також шляхом оцінки чесності та порядності цих кандидатів.

Юрист та член Комісії з етики "Продовжуємо зміни" Мирослав Мавров прокоментував, що проблема в судовій системі тісно пов'язана з корупцією. Він висловив думку, що має бути парламентський контроль над Комісією з вилучення незаконно набутого майна і що в цьому контрольному органі має брати участь один представник від кожної парламентської групи, визначений на квотній основі.

За словами Маврова, цей орган має нести відповідальність за перевірку доходів та витрат усіх представників судової влади, а також їхніх сімей. Він підкреслив і необхідність сильного громадського контролю, заснованого на емпіричних даних - мають бути публічні статистики кількості поданих сигналів, про те, скільки розслідувань не завершилися вчасно для висунення звинувачень, а також про кількість справ, які "зайшли у безвихідь".

У судовій системі працюють близько 2200 суддів та приблизно 1400 прокурорів, які практично є основою "99% того, про що ми говоримо", - сказав Георгій Гайдаров з Асоціації вільних адвокатів. За його словами, проблеми в системі виникають "на 95% з недбалості та на 5% з корупції".

Гайдаров запропонував приступити до змін до Закону про судову владу, зазначивши, що попередні зміни до законодавства на практиці "забетонували" певних людей у судовій системі. На його думку, це перешкоджає оновленню та створює середовище, в якому проблеми відтворюються.

Суддя Іва Пушкарова закликала робити чітку різницю між корупцією та корупцією мафіозного типу. Вона пояснила, що корупція є явищем, яке підлягає управлінню і з яким можна боротися за допомогою різних механізмів. Корумпований чиновник, на відміну від члена мафії, сильно впливає на середовище, в якому працює, і може бути спрямований до поведінки, заснованої на чесності.

Пушкарова зазначила, що італійський досвід показує, як за наявності певного рівня мафіотизації антикорупційні заходи стають контрпродуктивними. На її думку, в Болгарії є проблема з мафіотизацією влади, яка призводить до вибіркового контролю та терору всередині самої системи.

Вона пояснила, що удар по стратегічних органах влади та по довірі між колегами означає "етап інституційного заморожування", який вже спостерігається. Коли певну інституцію захоплюють, вона перестає зважати на вимоги, припиняє проводити вибори, коли кадри виборні, перериває комунікацію зі своїми ланками та перестає застосовувати закон.

Історична практика, за словами Пушкарової, показує, що при передовій мафіотизації крайні рішення часто є або люстрацією, або революцією. "Це історична розв'язка, яка стоїть перед нами", - сказала вона. На думку судді, необхідно, щоб вибір членів Вищої судової ради та головного прокурора був заснований насамперед на їхній чесності.

"Боротьба з мафією проста, але дуже важка", - додала вона і підкреслила, що треба обирати людей з чесністю, які не лояльні до політичних партій.

Андрій Георгієв із Союзу суддів у Болгарії запропонував посилити права потерпілих у кримінальному процесі. Серед його ідей було обмеження можливості вилучення розслідувань проти найвищих поверхів влади та звуження функціональних повноважень головного прокурора.

Доцент Христо Христев, викладач на Юридичному факультеті Софійського університету "Св. Климент Охридський", заявив, що "кардинальні зміни" неможливі без зміни Конституції або навіть скликання Великих народних зборів. Він зазначив, що є партії, які слідують "антидемократичному порядку денному".

За його словами, контроль суду на досудовій фазі має бути уважно та експертно розширений до можливого максимуму. Необхідно докласти зусиль "виключне повноваження прокуратури контролювати суд" має бути переосмислено та подолано. Христев підкреслив, що нинішній механізм контролю над головним прокурором та його заступниками не функціонує і потрібно обміркувати "як змінити коло" у цьому механізмі.

Він акцентував, що країна не постає перед "звичайною корупцією" і що проблеми не з учорашнього дня. Христев нагадав, що були застосовані заходи, використані і в Італії, але вони дали "виродливі результати".

На його думку, ймовірно, слід подумати про створення нового правоохоронного органу, який буде збудовано і кадрово заповнено з "високоповажних людей". Він зазначив, що конкурси для первинного призначення, а також для кар'єрного зростання в системі, страждають від серйозних дефектів – попередньої відомості імен фаворитів або для класифікації осіб з дуже високими результатами, але із "середніми" оцінками під час навчання.

Христев додав, що в судовій системі є проблема з "відверто некомпетентними" суддями, а також із тим, як здійснюється атестація та визначається кар'єрний розвиток. За його словами, саме ці дефіцити сприяють неможливості судової системи відповісти на суспільні очікування справедливості.