Дослідники з Міського університету Нью-Йорка (CUNY) представили новий підхід до вимірювання в режимі реального часу впливу забрудненого повітря та екстремальної спеки на людей. Метод поєднує споживчі смарт-годинники, GPS-відстеження смартфонів і короткі анкети про миттєвий стан у єдину систему моніторингу, яка «супроводжує» учасників протягом усього їхнього повсякденного життя.

Інтеграція, реалізована вперше

Пілотне дослідження, опубліковане в журналі "JMIR Formative Research", передбачає, що учасники носитимуть смарт-годинники "Fitbit" протягом приблизно одного місяця, водночас кілька разів на день заповнюючи короткі анкети про настрій і симптоми в межах так званої екологічної миттєвої оцінки.

Після цього вчені об'єднують ці дані з безперервним GPS-відстеженням місця розташування смартфонів, щоб оцінити, на основі реальних маршрутів учасників, їхній вплив високих температур, діоксиду азоту, дрібнодисперсних часток і діоксиду сірки.

«Об'єднуючи носимані сенсори, GPS-дані та опитування в режимі реального часу, ми можемо складати індивідуальні профілі впливу, які "стежать" за людиною протягом усього дня», — пояснює провідний автор Йоко Номура, заслужений професор психології в Аспірантському центрі CUNY та Queens College, а також співробітник Медичної школи «Ікан» при лікарні «Маунт-Сінай».

За її словами, це «перше дослідження, в якому носимані пристрої, екологічна миттєва оцінка та безперервне GPS-відстеження об'єднані для вимірювання впливу чинників довкілля та їхнього безпосереднього ефекту на здоров'я».

Від пілотного проєкту до персоналізованої медицини

Результати показують, що інтегрований підхід не лише є технічно здійсненним, а й виявляє закономірності, які стаціонарні станції моніторингу повітря взагалі не фіксують.

Традиційні методи базуються на фіксованих вимірювальних станціях або оцінюють рівень забруднення згідно з домашньою адресою учасника – підходи, що не враховують величезну варіативність впливу, з якою люди стикаються під час пересування різними міськими зонами та мікрокліматами протягом дня.

Номура визнає, що масштаб пілотного дослідження є обмеженим, але підкреслює його значущість. «Це невеликий пілотний проєкт, проте він демонструє інтеграцію між споживчими технологіями та екологічною епідеміологією, яка може відкрити шлях до персоналізованих підходів у превентивній медицині», — каже вона.

Ширше застосування в умовах кліматичної кризи

Дослідження виходить у момент, коли кліматичні зміни посилюють хвилі спеки в містах і погіршують якість повітря в багатьох із них, що робить розуміння наслідків для здоров'я на індивідуальному рівні все більш нагальним.

На думку дослідників, розроблена методологія в перспективі може значно покращити якість клінічного догляду за пацієнтами із захворюваннями, чутливими до спеки та забрудненого повітря – особливо для людей із серцево-судинними та дихальними проблемами.

Система дозволила б лікарям володіти даними про реальний вплив довкілля на конкретного пацієнта в режимі, близькому до реального часу, а не лише усередненими показниками для населення загалом, заснованими на кількох стаціонарних станціях чи одній адресі.

Таким чином, комбінація смарт-годинника, GPS і коротких анкет може стати основою для точнішої профілактики, більш індивідуалізованих рекомендацій і кращого захисту вразливих груп в умовах дедалі екстремальніших кліматичних та екологічних викликів.