Зміни в освіті: Комісія обговорила три законопроєкти

Комісія з питань демографічної політики, дітей та сім'ї в Народних зборах провела своє засідання, на якому винесла на перше голосування три законопроєкти, що мають на меті основну зміну та доповнення до Закону про дошкільну та шкільну освіту (ЗПУО). Дискусія, яка відбулася в парламентських кулуарах, була наповнена очікуванням, оскільки запропоновані зміни стосуються широкого спектра аспектів – від мовної інтеграції до впровадження штучного інтелекту та переформулювання навчального змісту.

Законопроєкт Міністерської ради: Мовна інтеграція та підтримка раннього дитячого розвитку

Перший розглянутий законопроєкт, внесений Міністерською радою 21 липня 2025 р., ставить акцент на детальне регулювання мовної підтримки для дітей та учнів, які не володіють болгарською мовою на необхідному рівні для ефективного засвоєння навчального змісту. В обґрунтуванні до документа підкреслюється, що це одна з найбільш значущих запропонованих змін. Щоб відповісти на цю потребу, вводяться два нових види мовної підтримки:

• Інтеграційне навчання в індивідуальній формі, спрямоване на учнів з першого по сьомий клас. Мета – прискорене засвоєння болгарської мови, що дозволить поетапно інтегрувати їх у класи з іншими учнями.
• Підготовчий мовний клас, призначений для учнів, які не мають жодних знань з болгарської мови, з можливістю навчання в денній, індивідуальній, вечірній або дистанційній формі.

У законопроєкті також розглядається питання раннього дитячого розвитку, метою якого є посилення залучення держави до інтегрованих політик, що охоплюють фізичний, мовний, духовно-моральний, соціальний, емоційний та творчий розвиток дітей від народження до першого класу. Новим моментом є передбачене прийняття спільного нормативного акта міністра освіти і науки та міністра охорони здоров'я. Цей нормативний акт буде регулювати державні освітні вимоги для отримання професійної кваліфікації для "спеціаліста з раннього навчання та догляду". Це пряма відповідь на зростаючий дефіцит медичних сестер у дитячих яслах та потребу в підготовлених спеціалістах.

Також передбачаються зміни в затвердженні шкільного плану прийому, де Регіональне управління освіти матиме нову роль. Очікується, що це призведе до більш ефективної державної політики освітньої інтеграції та поступового переходу до однозмінного режиму навчання. Законопроєкт передбачає і обмеження днів, які мер муніципалітету може оголосити не навчальними, оскільки це буде можливо тільки для свята муніципалітету, щоб гарантувати безперервний доступ до освіти.

Особливу увагу заслуговує пропозиція щодо створення нового виду спеціалізованої школи – математичної або природничо-математичної гімназії, в якій прийом буде здійснюватися вже в п'ятому класі. Мета – забезпечити продовження спеціалізації в галузі математики та природничих наук, уникаючи повторного вступу після сьомого класу.

Законопроєкт також пропонує введення нового навчального предмета в обов'язкові години – "Доброчесність та релігії", який спрямований на формування моральної культури. Він буде вивчатися на вибір – як релігія-православ'я, релігія-іслам або доброчесність/етика, і за нього не будуть ставити оцінки.

Законопроєкт Ніколая Денкова: Критичний погляд на релігію та штучний інтелект

Другий законопроєкт, внесений Ніколаєм Денковим та групою народних представників 22 липня 2025 р., зосереджений на етичному використанні штучного інтелекту (ШІ) в шкільній освіті. Документ закликає до нормативної бази, яка дозволить впровадження ШІ-базованих платформ і технологій, але з гарантіями захисту особистих даних та запобігання новим формам нерівності, особливо серед вразливих соціальних та демографічних груп.

Особливо гострим є тон законопроєкту щодо запропонованого введення предмета, пов'язаного з релігією. Автори документа наголошують, що підхід до формування доброчесності та цінностей має бути повністю інклюзивним і не призводити до поділу за релігійною чи етнічною ознакою. Вони попереджають про ризик введення конфесійних елементів в обов'язкову освіту, що може спричинити інституційний етнічний і релігійний поділ, особливо в змішаних регіонах. На їхню думку, вивчення релігії з конфесійними характеристиками має залишатися вільно-вибірковим, а держава повинна підтримати підготовку викладачів і проведення занять при релігійних установах поза обов'язковою програмою.

Цей законопроєкт пропонує також введення мандатності для директорів державних та муніципальних освітніх установ, з максимальною тривалістю двох послідовних чотирирічних мандатів. Передбачається також введення визначення терміна "пропаганда" в додаткових положеннях закону.

Законопроєкт Елісавети Бєлобрадової: Акцент на рівності та цифровізації

Третій законопроєкт, внесений Елісаветою Бєлобрадовою та групою народних представників 22 липня 2025 р., підкреслює, що ранній дитячий розвиток має бути забезпечений через систему, яка гарантує рівний доступ для всіх дітей і включає заходи для подолання нерівностей та охоплення вразливих груп.

У документі зазначається, що держава повинна слідувати стратегії цифровізації та використання штучного інтелекту в освіті, знову ж таки з метою досягнення рівного доступу до якісної освіти. Він також перераховує всі установи в системі дошкільної та шкільної освіти, включаючи дитячі садки, школи, центри підтримки та спеціалізовані підрозділи.

Законопроєкт розглядає і суто практичні питання, як, наприклад, можливість дитячих садків організовувати збірні групи під час учнівських канікул, коли кількість дітей зменшується. Це буде відбуватися з дотриманням вимог щодо максимальної кількості дітей у групі.

Три законопроєкти були обговорені в динамічній обстановці, при цьому кожна з груп народних представників аргументувала свої позиції. Дискусії показали, що в болгарському парламенті існує широкий консенсус щодо потреби в реформах в освіті, але різні точки зору на ключові питання, як релігійне навчання та мандатність директорів, розкрили і серйозні відмінності в підході. Наступним етапом буде друге читання, яке визначить, які з запропонованих змін стануть частиною законодавства країни.