Попит на їжу у світі й витрати фермерів зростатимуть, тому ціни на продукти й далі підуть угору. Так вважає професор, доктор Божидар Іванов, виконавчий директор Інституту аграрної економіки (ІАЕ) при Сільськогосподарській академії. Він виступав сьогодні в Софії.

У 2020–2025 роках продукти в Болгарії подорожчали приблизно на 45%. В ЄС і єврозоні ціни зросли близько ніж на 27%. За словами Іванова, в Болгарії ціни ростуть швидше, бо пропозиція слабша, а виробництво дорожче.

Він узяв участь у круглому столі на тему «Підвищення конкурентоспроможності та сталий розвиток аграрного сектору через діалог і партнерство». Його організував Болгарський фермерський союз. Форум дводенний: він розпочався сьогодні й триватиме завтра.

Іванов також показав, як змінилася конкурентоспроможність болгарського сільського господарства. Середньозважено, у 2022–2024 роках у рослинництві вона на 14% вища, ніж у 2007–2009 роках. У тваринництві — на 10% нижча. В ЄС за 2022–2024 роки порівняно з 2015 роком рослинництво виросло на 1%, а тваринництво впало на 1%. Професор вважає, що європейське сільське господарство розвивається повільніше.

Його прогнози стосуються шести основних галузей: зерна, олійних культур, овочів, плодів, молока й м’яса. Кожну галузь розглянули в трьох варіантах: песимістичному, оптимістичному й базовому. Базовий варіант передбачає, що розвиток, як і до 2022 року, триватиме без великих потрясінь і змін.

У зерновій галузі конкурентоспроможність з роками зростає й уже на дуже високому рівні, пояснив Іванов. Песимістичний і оптимістичний варіанти дуже відрізняються. За поганого сценарію можливий спад, але рівень усе одно залишиться високим. Найімовірніший базовий варіант — близько 37%. За ним іде оптимістичний — близько 34%, а потім песимістичний — близько 29%.

Соняшник і ріпак мають високу конкурентоспроможність, але вона радше знижується. Різниця між оптимістичним і песимістичним сценаріями — близько 25%.

Овочі нижчі за середній світовий рівень, а їхня конкурентоспроможність удвічі менша. За словами Іванова, цій галузі майже нікуди падати. Навіть песимістичний варіант різко не змінить і без того поганий стан галузі.

Плоди дуже залежать від клімату. Між 2007 роком і 2015–2020 роками галузь дещо пожвавилася, але, як і овочі, залишається нижче середніх показників. Професор вважає, що песимістичний варіант не призведе до більшого занепаду й що він імовірніший: близько 30% проти близько 29% в оптимістичного.

Молочна галузь перебуває в тривалому занепаді. Ще донедавна її конкурентоспроможність була вищою за світову, а тепер дорівнює середньосвітовій. Іванов очікує, що вона там і залишиться без великих змін. Навіть оптимістичний варіант не дасть помітного поліпшення. Найімовірніший — базовий сценарій.

М’ясна галузь у 2007 році почала з дуже низького рівня. Вона знижувалася до 2016–2017 років, а потім пішла вгору. Попри цей поворот, галузь залишається далеко нижче середнього світового рівня. Тут теж найімовірніший базовий сценарій.

Згідно з прогнозом Іванова щодо споживання на людину в країні до 2030 року, великих потрясінь у галузях не очікують — ні вгору, ні вниз.