Комітет з питань бюджету та фінансів збирається на засідання сьогодні, де розгляне у першому читанні ключовий документ – проєктобюджет на 2026 рік. До порядку денного включено також проєктобюджети державного соціального страхування та Національної лікарняної каси. Очікування великі, оскільки бюджет на наступний рік має надзвичайне значення для фінансового здоров’я країни.

Разом з комітетом з питань бюджету та фінансів, проєктобюджет буде розглянутий й іншими парламентськими комітетами протягом цього тижня, що відображає напружений графік законодавчого процесу. Це стає зрозумілим з інформації на інтернет-сторінці Народних зборів. Нагадуємо, що минулої п’ятниці комісія з питань оборони вже схвалила у першому читанні законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік.

Проєктозакон про державний бюджет на 2026 рік представляє собою значний крок, оскільки це перший бюджет країни, виражений в євро. Його було опубліковано Міністерством фінансів 3 листопада. Водночас було представлено й оновлений середньостроковий бюджетний прогноз на період 2026-2028 рр. Важливо відзначити, що проєктобюджет не пройшов розгляд у Національній раді тристороннього співробітництва, після того як роботодавчі організації відмовилися брати участь через незгоду з певними параметрами. 13 листопада уряд схвалив проєкт закону про державний бюджет на 2026 рік, разом з проєктобюджетами лікарняної каси та ДСС, та вніс його до парламенту.

З огляду на майбутнє введення євро з 1 січня, всі документи та інформація, пов’язані з бюджетною процедурою на 2026 рік, виготовлені в євро. Офіційний валютний курс, згідно із законом, становить 1,95583 лева за 1 євро. Аналіз бюджетного сальдо за консолідованою фіскальною програмою (КФП), виражений як відсоток від ВВП, показує дефіцит у 3 відсотки від ВВП на 2026 рік.

Прогнози на період 2026-2028 рр. передбачають значне збільшення державного боргу. Очікується, що він досягне 37,6 млрд євро (31,3 відсотка від ВВП) у 2026 році, 43,5 млрд євро (34,2 відсотка від ВВП) у 2027 році, та 49 млрд євро (36,6 відсотка від ВВП) у 2028 році. У 2026 році максимальний розмір нового державного боргу, який може бути взятий, становить до 10,44 млрд євро, в т.ч. до 3,2 млрд євро по лінії інструменту SAFE для зміцнення європейської оборонної промисловості.

Доходи, допомога та пожертви за Консолідованою фіскальною програмою (КФП) очікуються на рівні 42,8 відсотка від ВВП у 2026 році. Загальні витрати за КФП на наступний рік передбачаються на рівні 45,8 відсотка від ВВП.

Бюджет включає низку заходів, спрямованих на збільшення доходів. Серед них – збільшення податку на дивіденди з 5 відсотків до 10 відсотків. Передбачається розширення охоплення товарів з високим фіскальним ризиком, а також розширення системи електронного відстеження руху транспортних засобів, що перевозять такі товари. Обов’язковим стає електронний облік доходів від продажів, шляхом використання в торгових об’єктах програмного забезпечення для управління продажами, затвердженого НАП. Зберігається чинність заходів у податковому законодавстві, включаючи введений з 1 травня 2025 року новий акцизний календар для акцизних ставок на тютюн та тютюнові вироби, який має на меті збалансоване поетапне збільшення акцизних ставок.

З 1 січня 2026 року передбачається збільшення оподаткування для азартних ігор. Очікується збільшення страхового внеску до фонду „Пенсії“ державного соціального страхування на 2 процентні пункти та з 1 січня 2028 року – на 1 процентний пункт. Мінімальний страховий дохід для самозайнятих осіб буде збільшено до 620,20 євро, а максимальний страховий дохід для всіх застрахованих осіб – до 2352 євро.

З наступного року мінімальна заробітна плата передбачається у розмірі 620 євро (1213 левів). Пенсії за трудову діяльність, призначені до 31 грудня попереднього року, починаючи з 1 липня відповідного року, будуть осучаснені за т.зв. „швейцарським правилом“ на 7,6 відсотка.

В рамках урядового обговорення прем’єр-міністр Росен Желязков поділився своїм баченням бюджету. "Цей бюджет не є ні ліберальним, ні консервативним, ні лівим, ні правим. Це бюджет, який повинен дати можливість всім макроекономічним показникам знайти відображення, щоб Болгарія могла плавно перейти до євро, без сильних інфляційних шоків та без зменшення доходів, які повинні випереджати зростання інфляції", заявив він.