Понад 60% болгар повідомляють, що мають проблеми зі сном різного ступеня, а кожен сьомий оцінює якість свого сну як погану. Про це свідчать дані національного репрезентативного дослідження проблем зі сном в Болгарії, представлені в Софії напередодні Всесвітнього дня сну. Дослідження було реалізовано соціологічною агенцією Global Metrics і було представлено під час заходу, організованого новоствореним Фондом „За Сон“.

Дослідження було проведено шляхом національної репрезентативної вибірки та стандартизованих інтерв'ю віч-на-віч, дані збиралися за допомогою планшетів. Польова робота проводилася в період з 10 січня по 13 жовтня 2025 року, після громадян країни віком від 20 до 70 років, методом віч-на-віч шляхом заповнення анкети. Загалом у дослідженні взяли участь 1000 осіб.

За словами соціолога Global Metrics Радостіни Ангелової, яка представила дослідження, тема сну все ще недостатньо усвідомлена в болгарському суспільстві. „Місце сну та наслідки поганої гігієни сну часто недооцінюються“, - зазначила вона.

Дані показують, що лише 13% болгар прокидаються свіжими та відпочилими щодня. Близько половини опитаних повідомляють, що це трапляється лише в більшість днів, а майже у 37% відчуття повноцінного відпочинку вранці зустрічається рідко або ніколи.

Згідно з результатами, кожному п'ятому болгарину потрібно більше 30 хвилин, щоб заснути, при рекомендованій нормі близько 20 хвилин. Кожен третій респондент повідомляє, що часто прокидається вночі, зазначила також соціолог.

Серед основних факторів, які негативно впливають на сон, є використання електронних пристроїв перед сном, перегляд телевізора та вживання алкоголю ввечері. Близько половини болгар використовують телефон, планшет або телевізор безпосередньо перед сном, а кожен третій вживає алкоголь ввечері.

Дослідження також враховує значні соціальні та економічні наслідки поганої якості сну. За підрахунками дослідників, знижена продуктивність, пов'язана з недосипанням, становить від трьох до чотирьох мільярдів євро на рік, що становить близько 4% валового внутрішнього продукту країни.

Дані також показують, що болгари прокидаються відносно рано – в середньому близько 6:46 ранку в робочі дні, при цьому майже половина встає до 6:30 ранку. У той же час близько 41% з них не можуть досягти рекомендованих семи годин сну на ніч.

Серед найбільш поширених проблем - часті пробудження вночі - 29%, труднощі із засинанням - 22%, відчуття втоми вранці - 22% та недостатній сон - 19%. Про хропіння повідомляють близько 16% опитаних.

Під час заходу було оголошено про створення Фонду „За Сон“, який працюватиме над підвищенням обізнаності про проблеми зі сном шляхом досліджень, освітніх кампаній та громадських ініціатив. У дискусії про значення здорового сну взяли участь медичні експерти д-р Петар Чипев, д-р Петар Калайджієв і д-р Мартін Стефанов, а модератором розмови була Сібіна Григорова.

Болгари віком від 20 до 70 років сплять в середньому 7 годин 20 хвилин при рекомендованих від семи до дев'яти годин на вечір, при цьому жінки сплять в середньому на 15-20 хвилин більше, ніж чоловіки. Експерти зазначили, що з віком час сну зменшується, але спостерігаються й інші фактори, які сильно впливають на тривалість та якість сну. Стрес, зайва вага та наявність певних станів здоров'я найбільше впливають на сон, категорично стверджували лікарі.

Експерти також зазначили, що однією з найсерйозніших проблем зі сном є апное уві сні. Вони пояснили, що апное уві сні є серйозним порушенням, що характеризується багаторазовими паузами в диханні під час сну, найчастіше через блокування дихальних шляхів. Симптоми включають сильне хропіння, задуху, денну втому та головний біль. Згідно з проведеним дослідженням, загалом 12% входять до категорії „високого ризику“ апное уві сні, а 25% потрапляють до категорії „помірного ризику“.