Парламент ухвалив закон про Лукойл, відхиливши президентське вето

Парламент ухвалив важливе рішення, відхиливши вето президента Румена Радєва і повторно прийнявши Закон про доповнення до Закону про сприяння інвестиціям. Це рішення було підтримане більшістю народних представників, які об'єдналися, щоб забезпечити прийняття змін. Законопроект був схвалений зі 125 голосами "за", 74 "проти" і без тих, хто утримався.

Прийняті зміни передбачають значні обмеження на продаж активів російської нафтовидобувної компанії "Лукойл" в Болгарії. Відповідно до нових положень, такі угоди зможуть бути здійснені лише після схвалення Міністерською радою, за умови позитивного висновку від Державного агентства "Національна безпека" (ДАНС). Це значна зміна, яка має на меті посилити контроль над потенційними угодами, пов'язаними з російськими компаніями в ключовому секторі енергетики.

Підтримка законопроекту надійшла від різних політичних сил, включаючи ГЕРБ-СДС, "ДПС – Новий початок", "БСП – Об'єднана лівиця", "Є такий народ", один депутат від "Альянс за права та свободи" (АПС) та троє незалежних депутатів. Це демонструє певний політичний консенсус щодо необхідності більш суворого нагляду за російськими активами в країні. З іншого боку, проти голосували партії "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія", "Відродження", 12 народних представників від АПС та група "Мораль, єдність, честь" (МЕЧ). Партія "Велич" не брала участі в голосуванні, що додатково підкреслює розділення з цього питання.

Згідно з прийнятими положеннями, ДАНС буде проводити попереднє дослідження та надавати письмовий висновок перед кожною угодою, що стосується часток та акцій капіталу "Лукойл-Болгарія" ТОВ, "Лукойл Нафтохім Бургас" АТ, "Лукойл авіація Болгарія" ТОВ та "Състейнабъл енерджі съплай" ТОВ. Ці заходи є частиною більш широкого прагнення збільшити прозорість та гарантувати, що угоди з російськими активами відповідають національним інтересам та вимогам безпеки. Вимога також стосується угод з частками або акціями в інших юридичних особах, включених до структури їх власності, зареєстрованих на території Болгарії або в третіх країнах, коли вони є власністю "Лукойл" ОАО (Росія) або пов'язаних з ним осіб. Те саме правило діятиме і при угодах з нерухомим майном, рухомими речами та спорудами, призначеними для переробки, виробництва, зберігання та продажу нафти та нафтопродуктів. Важливо відзначити, що будь-яка розпоряджальна угода, здійснена без дозволу Міністерської ради, є нікчемною. Закон набирає чинності з дня його опублікування у "Державному віснику".

Засідання в парламенті передувала напружена атмосфера. Раніше протягом дня роботу народних представників було перервано, щоб можна було провести позачергове засідання Комісії з енергетики, на якому було відхилено вето глави держави. Ця дія підкреслила терміновість та важливість, яка надається законодавчим змінам. Після того, як комісія відхилила вето, питання було включено до порядку денного пленарного засідання.

Під час дебатів у пленарній залі виділилися різні точки зору. Іскра Михайлова від "Відродження" висловила критику щодо процедури, підкреслюючи, що швидкість, з якою розглядаються важливі зміни в законодавстві, ставить під сумнів верховенство закону. На її думку, законопроект фокусує увагу на одному суб'єкті, не розглядаючи питання об'єктивно, що може відкрити двері для махінацій.

Станіслав Анастасов від "ДПС – Новий початок" відповів на ці критичні зауваження, підкресливши, що мета законопроекту – гарантувати, що нафтопереробний завод у Бургасі не потрапить до рук осіб, пов'язаних з Володимиром Путіним.

Васіл Стефанов від "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія" висловив побоювання щодо практичної ефективності запропонованих змін. Він передбачив, що ці зміни будуть оскаржені в Конституційному суді і не досягнуть своїх цілей. Він звернув увагу на поточні переговори про придбання "Лукойл Нафтохім Бургас" кіпрською компанією, поставивши питання про реальну можливість ДАНС перешкодити такій угоді.