Чорноморське узбережжя Болгарії візьмуть під нагляд ще дві безпілотні авіаційні системи. Про це міністр оборони Димитар Стоянов повідомив на слуханнях у парламентському комітеті з питань оборони.

Першу систему отримали приблизно місяць тому. Тепер чекають інструкторів, які мають її розгорнути. Вона має радарні, оптичні та інфрачервоні можливості й може працювати тривалий час. Другу систему використовує Об'єднане командування спеціальних операцій. Для неї діють певні обмеження. Нагляд за узбережжям Чорного моря посилюють.

Стоянов також розповів про випадки з торговими суднами в Чорному морі, коли поруч був дрон. Кораблі перебували за межами територіальних вод, приблизно за 17 морських миль від болгарського берега. Подібні інциденти траплялися й в інших частинах Чорного моря, зокрема в районах біля Туреччини та Румунії. Після сигналу Болгарія надіслала допомогу. За словами міністра, вона діяла за Національним планом пошуку й порятунку під час морських та авіаційних пригод.

Дрон виготовили в Україні. Згодом українська сторона листом підтвердила, що його використовували її збройні сили. За словами міністра, місце виробництва не означає, що дрон запустили з української території.

Дрони літають низько й швидко — зі швидкістю від 300 до 600–700 км/год. Тому їх важко виявити, а на реакцію лишається мало часу, пояснив Стоянов. Болгарія не має системи, яка гарантувала б виявлення всіх дронів. Супутникові знімки дають обмежену інформацію і не в реальному часі. На відстані 130 км країна не має системи для безперервного й повного спостереження за морем.

За межами територіального моря Болгарія не має права застосовувати зброю. Ракетний комплекс є, але проти дронів його використовувати складно. Спершу потрібно очистити небо над територіальними водами від цивільного авіаційного руху, щоб не сталося більшої трагедії. «Гроші не дають спроможностей. Гроші дають можливість їх створити, а вони з'являться за певний час», — заявив міністр.

Супроводжувати торгові судна неможливо, бо Болгарія, а надто Міністерство оборони, не має там юрисдикції. Держава не може запобігти абсолютно всім випадкам, але має розвивати спостереження й реагування, вважає Стоянов.

Болгарія не відмовлялася від консультацій за статтею 4 Північноатлантичного договору, але рішення має бути обережним, сказав міністр. «Ми маємо дуже чітко розрізняти й уникати активації статті 4. Бо що буде після статті 4? Після статті 4 йде стаття 5», — пояснив він. На його думку, такі інциденти в Чорному морі, в тому числі з іншими союзниками, не повинні автоматично вести до статті 4. Їх треба обговорювати в іншому форматі.

Тему обговорили в Консультативній раді з національної безпеки, а інформацію передали відповідним установам. Союзників поінформували, а питання підняли й у Північноатлантичній раді.

Обговорювали спільні дії з Туреччиною та Румунією, а також додаткові кроки для захисту узбережжя.

Після засідання Північноатлантичної ради підготували лист до союзників із проханням про додаткові заходи, зокрема посилену ротаційну присутність.