Орбан у США: Звільнення від санкцій та торговельна угода

Подорож угорського прем'єра за океан виглядала як тріумф: рясний потік похвал та звільнення від санкцій для російської нафти, газу та ядерного палива – саме те, що він хотів.

Все це лише за п'ять місяців до важких виборів.

Але якщо подивитися уважніше, картина не така вже й ясна. Американська сторона досягла важкої торговельної угоди – і дорогої для Угорщини.

І немає прогресу щодо найбільшої проблеми Віктора Орбана: припинення війни в сусідній Україні і, разом з нею, довгої тіні, яку конфлікт кидає на Угорщину.

Розглянемо спочатку ключову перемогу Орбана – звільнення від санкцій США на один рік.

Часовий діапазон цікавий. Видно чітке бажання американської сторони допомогти своєму другу виграти вибори у квітні. І звільнення навіть частково збігається з вимогою Європейської комісії до всіх держав-членів припинити імпорт російської нафти, газу та ядерного палива до кінця 2027 року.

Те, чого не вистачає з погляду Європейського Союзу, – це будь-яке політичне зобов'язання з боку Орбана виконати цю вимогу – зобов'язання, яке взято та виконано чеським урядом. А ЄС намагається посилити енергетичні санкції – до люті Угорщини та Словаччини.

Далеко від світла ЗМІ, угорська енергетична компанія MOL модернізує дві зі своїх нафтопереробних заводів – у Сазхаломбаті в Угорщині та завод Slovnaft у Братиславі – для переробки Brent сирої нафти замість високосірчистої Urals, яка надходить російськими трубопроводами.

У п'ятницю MOL заявила, що 80% її потреб у нафті можуть бути імпортовані через нафтопровід Adria з Хорватії, хоча з вищими логістичними витратами та технічними ризиками.

Тож аргумент Орбана, який так вразив американську сторону, що Угорщина як країна без виходу до моря не має альтернативи російській нафті, можливо, не зовсім вірний.

Загалом, Угорщина та Словаччина разом заплатили Росії 13 мільярдів доларів США за нафту між повномасштабним вторгненням в Україну в лютому 2022 року та кінцем 2024 року.