Від серпня цього року д-р Михайло Димитров працює кардіологом у клініці кардіології «Серце і Мозок» у Бургасі. Про це повідомили в лікарні. Він 14 років навчався і працював у Німеччині, де був у командах проф. Міхаеля Бекера та проф. Крістіана Майєра. До Болгарії повертається, щоб використати німецький досвід у лікуванні болгарських пацієнтів.

Медицину вивчав в Аахенському університеті RWTH Aachen у Північному Рейні-Вестфалії. Диплом отримав 2018 року. Навчався за так званою модельною програмою, що поєднує теорію і практику вже з першого семестру. Студенти з перших днів спілкуються з пацієнтами та розв'язують конкретні медичні задачі. Анатомію, фізіологію, біохімію й фармакологію вони пов'язують із реальною роботою лікаря. Третій рік закінчується триденним іспитом, теоретичним і практичним, з усього матеріалу, який студенти пройшли до того часу.

З початку 2019 року д-р Димитров працював лікарем-резидентом із внутрішніх хвороб і кардіології в RMK-Вюрзелен, у проф. Бекера. У Німеччині кардіологи спершу три роки вчаться за загальною спеціальністю «Внутрішні хвороби». Після цього йде вужча спеціалізація. Під час резидентури він проходив ротації з пульмонології (хвороби легенів) і гастроентерології (хвороби травлення). Також працював у міждисциплінарному відділенні невідкладної допомоги, де є лікарі різних спеціальностей, і в реанімації. Про відділення невідкладної допомоги та реанімацію він сказав, що вони «справді формують характер». Роки резидентури описує як дуже напружені, важкі й сповнені викликів.

Після чотирьох років у Вюрзелені він перейшов до EVK у Дюссельдорфі, в команду проф. Майєра. Там завершив шестирічну резидентуру й здобув спеціальність «Внутрішні хвороби та кардіологія».

За рік після початку його роботи почалася пандемія COVID-19. Д-р Димитров пам'ятає величезне навантаження, втрати й людські страждання. Робочий тиждень понад 60 годин тоді став нормою. Для молодого лікаря це школа, яку важко замінити іншим навчанням, вважає він.

Д-р Димитров мав багато пропозицій. Він обрав «Серце і Мозок» через команду, сучасне обладнання, технології найвищого класу та можливість застосовувати те, чого навчився в Німеччині. Коли він повертався, питання було в тому, у якому середовищі використає свій досвід. Вибір був категоричний. Йому було важливо працювати за сучасними стандартами, де можна застосувати весь досвід. У «Серце і Мозок» він знайшов техніку й обладнання останнього покоління. Технологічна різниця між Німеччиною та Болгарією напряму впливає на якість медицини, вважає він. «Неможливо робити медицину світового рівня на обладнанні минулого століття», — сказав д-р Димитров.