Болгарії потрібна чітка стратегічна рамка щодо її ролі в міжнародних відносинах, а багатовекторна дипломатія може працювати лише тоді, коли вона підпорядкована спільній меті. Про це заявила колишня міністерка закордонних справ Надія Нейнскі в телевізійному інтерв’ю.

Вона прокоментувала управлінську програму кабінету «Радев» до 2030 року і висловила сумнів у тому, що в ній представлено достатньо чітке бачення бажаного місця країни у світі. «Я уважно прочитала програму. Я зрозуміла, якою прем'єр Радев не хоче бачити Болгарію у 2030 році, але не змогла зрозуміти, якою він хоче її бачити. Тобто немає ясності щодо стратегічної перспективи для Болгарії, і мене це особисто бентежить», — сказала Нейнскі.

Національний інтерес і союзи

На її думку, ключовим питанням є те, як Болгарія формулює свої позиції в ситуаціях, коли інтереси країни, Європейського Союзу та Сполучених Штатів не збігаються. «Останніми тижнями було багато подій, які порушили для мене дуже важливе питання: що відбувається і де Болгарія, коли інтереси США, ЄС і Болгарії не збігаються? Де Болгарія? Як її бачить Болгарія?», — запитала вона.

За словами Нейнскі, найефективніший спосіб для країни відстоювати свій національний інтерес — це демократичні формати, в яких вона бере участь. Членство в таких союзах, на її думку, збільшує міжнародну вагу Болгарії.

Критерії та реальні дії

Нейнскі звернула увагу на закладені в програмі цілі щодо НАТО, ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також відносин із Північною Македонією. Вона зазначила, що, на її думку, бракує чітких показників, за якими можна оцінити, чи досягнуто поставлених цілей і чи захищений болгарський інтерес.

«Щодо Північної Македонії ми говоримо про захист прав болгар, що, звісно, надзвичайно важливо для людей з болгарською самосвідомістю. Але водночас бракує критеріїв, за якими буде вимірюватися, чи захищені ці інтереси, а коли критеріїв немає, це залишається лише дипломатичною декларацією», — заявила вона.

Колишня міністерка закордонних справ прокоментувала також прагнення Болгарії бути зв'язуючою державою. На її думку, транспортні коридори самі по собі не є достатніми, якщо країна не має контролю над фінансуванням та власністю ключових проєктів.

«Ми говоримо про важливість для Болгарії бути не периферійною, а сполучною державою, але недостатньо того, щоб через країну проходили коридори, якщо власність не твоя, якщо фінансування не твоє і якщо ти лише надаєш територію, а насправді хтось інший контролює процеси ззовні», — сказала Нейнскі.

Вона визначила як слабкість розбіжність між заявленою політикою та діями. «Я надивилася і наслухалася багато хороших програм, за якими, проте, не стоять реальні дії, і, на мою думку, це слабкість зовнішньої політики. Не кажучи вже про те, що роль міністра закордонних справ, як і прем'єр-міністра, полягає в захисті національної гідності своєї країни. І це те, що в будь-якому випадку має бути пріоритетом понад усім, що передбачається», — заявила вона.

Україна, Іран і «різні мірки»

Нейнскі побачила непослідовність у тому, як представлені позиції щодо конфліктів в Україні та Ірані. Вона зазначила, що в одному випадку йдеться про союзницькі зобов'язання, а в іншому підтримка України описується як ризик втягнення у війну.

«Коли ми коментуємо два великі конфлікти — Іран та Україну, ми бачимо, що щодо Ірану йдеться про виконання союзницьких зобов'язань, коли постають проблеми, які можуть виникнути, тоді як щодо України ми говоримо, що підтримка України втягує у війну, що очевидно в обох випадках є різними мірками», — сказала Нейнскі. За її словами, подібна розбіжність підриває послідовність болгарської дипломатії та послаблює зовнішньополітичну вагу країни.

Літаки на авіабазі «Безмер»

На думку Нейнскі, виконання союзницьких зобов'язань і розміщення літаків на авіабазі «Безмер» є правильним. Вона, однак, розмежувала мотиви, висунуті для нинішнього рішення, та публічні позиції перед виборами.

«Я одразу на запитання, чи це правильно, відповім, що Болгарія виконує свої союзницькі зобов'язання, і так само, як було правильним перше розміщення в аеропорту Софії, так само правильним є розміщення в аеропорту Безмер».

За її словами, перше розміщення було пов'язане з угодою зі США про тренувальні навчання, тоді як друге представлене як логістична підтримка, пов'язана з конфліктом на Близькому Сході.

«В одному випадку, перед виборами, прем'єр Радев, тоді президент, а потім уже кандидат на посаду прем'єр-міністра як лідер партії, грав на страхах людей, після чого йому довелося прийняти аналогічне рішення, навіть за набагато складніших обставин, яке він пояснив зовсім інакше — своїми союзницькими зобов'язаннями».

Вона визначила цей підхід як передумову для суспільної недовіри.