Комісія із захисту прав споживачів (КЗП) Болгарії почала масові перевірки у великих торгових мережах через високі ціни на основні продукти харчування. Про це голова КЗП Мая Манолова заявила в ефірі програми «Лице в лице». За її словами, болгари платять за деякі товари суттєво більше, ніж середньостатистичний житель Євросоюзу, хоча доходи в них значно нижчі.

«Хтось наживається на болгарських громадянах. Виходить, що болгари — донори прибутків торгових мереж», — сказала Манолова.

Голова КЗП навела статистику: ціни на олії та жири в Болгарії на 42% вищі за середньоєвропейські. У її виступі прозвучав індекс 142%, але дані Євростату показують саме таке — перевищення на 42% над середнім рівнем у ЄС.

Схожа ситуація і в інших категоріях товарів. За індексу 126 молоко, молочні продукти та яйця коштують на 26% дорожче за середньоєвропейський рівень. Цукор і кондитерські вироби відстають трохи менше — індекс 116, тобто на 16% вище за середній показник у Союзі.

Статистика за 2025 рік малює нетипову картину. Болгарія й далі лишається країною з найнижчим загальним рівнем цін на споживання в ЄС, але окремі групи продуктів харчування перевищують середні показники Спільноти. Сектор їжі та безалкогольних напоїв загалом сягає близько 93% середньоєвропейського рівня, тоді як олії, молочні продукти та яйця помітно його перевищують.

Ця аномалія перетворила питання торгових націнок на болючу тему для суспільства. Манолова послалася на перевірки та галузеві дослідження Комісії із захисту конкуренції (КЗК), які показують величезну різницю між ціною постачання та кінцевою ціною продажу. КЗК офіційно підтвердила націнки до 90% на роздрібний продаж окремих молочних продуктів. У публічному просторі згадують і показник до 130%, але це дані профспілок, а не антимонопольного регулятора.

Нова голова КЗП хоче, щоб покупці бачили ці розбіжності просто на полиці — за допомогою так званого «табло ганьби». Манолова пояснила: це не інструмент публічного цькування компаній, а спосіб показати ціни на товари та наскільки вони відхиляються від «справедливої вартості».

«Болгари мають право знати не лише наскільки дорожче вони купують ті самі продукти порівняно з європейськими цінами, а й скільки на цьому заробляють торгові мережі», — заявила голова КЗП.

Поняття «справедлива вартість» — це орієнтир, а не обов’язкова цінова межа. Формула розрахунку враховує оптову ціну, операційні витрати продавця, застосовану націнку та порівняння з такими самими товарами в інших країнах ЄС. У міністерстві економіки пояснили, що ця методика має рекомендаційний характер і автоматичних санкцій не передбачає.

Манолова наполягає на тому, щоб це змінити. За її словами, закон повинен передбачати конкретні наслідки, коли ціна в мережі суттєво відхиляється від розрахованої справедливої вартості без економічного пояснення.

«Я хочу, щоб було додано: за суттєве перевищення справедливої вартості мають бути санкції», — сказала вона.

Голова КЗП не вірить у добровільні угоди між державою та найбільшими мережами. У червні представили проєкт «Кошик турботи», за яким торгові мережі зобов’язалися знизити ціни на певний перелік товарів. Манолова назвала результат «насмішкою» і сказала, що не вірить, що компанії добровільно відмовляться від своїх прибутків.

«Я особисто не вірю, що торгові мережі щось засоромить. Більш того — я не вірю, що вони добровільно віддадуть хоч один євроцент зі свого прибутку чи обороту», — сказала Манолова. На її думку, оприлюднення даних — це лише перший крок, після якого мають з’явитися серйозні механізми контролю.

Тим часом КЗК проводить галузевий аналіз ринку продуктів харчування і цього року відкрила справи проти великих мереж за підозрою в нечесних торгових практиках щодо виробників і постачальників. Регулятор говорить про «серйозні деформації» в ланцюгу постачання та запропонував 19 заходів для покращення конкуренції. Водночас висока націнка сама собою не завжди є порушенням — для санкції потрібно довести конкретне порушення правил конкуренції чи законодавства.

КЗП зосереджує зусилля на масштабних перевірках мережі магазинів. Манолова уточнила: після перших інспекцій розпочнеться велика кампанія, спрямована на те, як формуються ціни та наскільки достовірна інформація про них. Цінова політика — її головний пріоритет від самого початку каденції.

Перевірки торкнулися й ринку пального. Інспекції почалися у вівторок, а попередні дані КЗП показують зростання цін на заправках на 9–11% порівняно з початком серпня. Водночас, за словами Манолової, торгова націнка знизилася — приблизно на 20% на бензин і на 40% на дизельне пальне.

Це свідчить, що саме подорожчання пального не доводить спекуляцію, адже на кінцеву ціну впливають міжнародні котирування нафти, витрати на доставку та логістику. Комісія перевірить, чи не скористалися окремі заправки кризовою ситуацією на міжнародному ринку, щоб підняти ціни понад реальні витрати.

Манолова наголосила, що перевірки не спрямовані проти малих заправок чи сімейного бізнесу. Мета — з’ясувати, на якому етапі ланцюга формується необґрунтована націнка і хто отримує найбільшу частку грошей споживача.

Мая Манолова очолила КЗП 18 вересня за рішенням Ради міністрів. Лише за тиждень після призначення вона поставила проблему цін на продукти й пальне в центр роботи комісії. Поки незрозуміло, чи змінить репутаційний тиск через порівняння зі «справедливою вартістю» політику мереж, чи дійде до реальних санкцій.