Колядні повір'я: що загадаємо, те й збудеться

Все, що загадаємо на Різдво, збудеться – так говорить одне з найпопулярніших колядних повір'їв у нас. Від старих ритуалів за святковим столом до ворожінь з горіхами та кизиловими гілочками, народна традиція сповнена вірувань у здоров'я, родючість і добру вдачу протягом усього року.

Колядна трапеза, пов'язана з народними звичаями Різдва Христового, бере початок з дуже давніх часів. Вважається, що вона має слов'янське коріння і по ній часто робляться етногенетичні висновки про єдність слов'ян та їхню спільну культуру. Традиційно на новорічний стіл ставиться свиняча голова або страва, приготована з неї – деталь, яка має не лише кулінарне, а й пізнавальне значення для минулого.

За словами етнологів, цей звичай, разом з іншими свідченнями, підказує, що слов'яни приручили дикого вепра в Північно-Східній Європі. Звідси й науковий висновок, що традиція подавати свинину на стіл на Новий рік бере свій початок ще з епохи слов'янської прабатьківщини. Свинина поступово закріплюється як символ достатку та благополуччя в зимові свята.

Ще один важливий ритуальний елемент колядного столу – баниця з кизиловими гілочками. У ній ховають старі кизилові гілочки з бруньками – своєрідні щасливі квитки: з однією брунькою – для дому, з двома бруньками – для книги та навчання, з трьома бруньками – для товару та торгівлі тощо. Кизилові гілочки носять спеціально для баниці, а саме з них і походить традиційна сурвачка для сурвакання.

Тому найдавніший звичай велить кизилову сурвачку застромити в баницю, щоб перенести свою силу на здоров'я та довголіття вдома. Кизил відомий як одне з найміцніших дерев, і в народних уявленнях він сприймається як символ стійкості, життєздатності та доброго здоров'я. Так через сурвачку люди вірять, що "викликають" благоденство та успіх протягом нового року.

Якщо зустрінете Різдво в Шуменському краї, за традицією отримаєте три горіхи, щоб "побачити свою удачу". Віра проста: якщо горіхи здорові та повні, здоровою та щасливою буде й людина, яка їх отримала. У Котленсько дівчата миють волосся водою, в якій кип'ятили кизилові гілочки, щоб волосся було довгим і здоровим.

В інших місцях дівчата посипають волосся 12 кружечками цибулі, причому кожен кружечок "хрестять" на один з місяців року. Вранці дивляться, що сталося з цибулевими кружечками, щоб розгадати, який місяць буде сухим, а який – дощовим. Так природа перетворюється на своєрідний календар та інструмент для передбачення погоди.

Згідно з найпоширенішими повір'ями, що загадаємо на Різдво, те й збудеться. Віра в силу слів і думок у цей період робить колядні бажання особливо важливими для людей. А разом з цим у традиції збереглися й ще десятки повір'їв, які "розшифровують" знаки часу, їжі та предметів навколо нас.

Одне з них говорить, що колядний день показує, якою буде погода протягом усього року. "Тепле Різдво – нездоровий рік", – каже народ, сподіваючись на глибокий сніг та ясні, холодні дні для доброго здорового та родючого періоду. Згідно з цими уявленнями, холод і сніг у свята несуть силу та чистоту, які очищають і оновлюють все живе.

Якщо на Різдво на деревах є іній, вважається, що в Новому році на нас чекає достаток. Білий іній сприймається як добрий знак для родючості на полях і багатого врожаю. Він символізує і чистоту, якою природа "загортає" землю перед новим циклом росту.

Попіл від колядного дерева або від дров святкового вогню також має особливе значення – він використовується для передбачення родючості. Чим більше попелу залишиться, тим родючішим буде майбутній рік. У деяких районах частина попелу розсипається по полях, щоб "перенести" благословення свята на землю.

Інший популярний звичай пов'язаний з монетою в тістечку на Святвечір або напередодні Різдва. Вважається, що той, хто знайде та "виграє" монету в хлібі або баниці, буде живим, здоровим і щасливим протягом усього року. Іноді монету кладуть і у виріб, відокремлений символічно "для Богородиці" або "для дому".

Коли монета випадає саме в цей хліб для Богородиці або для будинку, повір'я обіцяють особливо благополучний рік для всіх у сім'ї. Вважається, що так благодать поділяється порівну між домочадцями, а не концентрується лише на одній людині. Це підкреслює колективний характер болгарської традиції, в якій загальне щастя стоїть над особистим.

Згідно з віруваннями, зустріч двох груп колядників не на добру вдачу – вважається, що тоді влітку буде багато дощу або станеться інше лихо. Щоб уникнути поганого передвіщення, обидва загони іноді вступають у символічний "бій" між собою або обмінюються киями та гегами. Так, через ритуальну дію "розріджується" напруга і проганяється передбачене нещастя.

У народних уявленнях у період від Святвечора до Йорданова дня по землі бродять демони та т. зв. "брудні дні". Віриться, що нечисті сили, караконджоли та "лихі ліси" виходять і блукають до 6 січня – часу Хрещення Господнього. Тому люди кладуть зубчик часнику в кишеню, щоб захиститися від злих сил, а без нього вважається небезпечним виходити на вулицю.

Часник використовується і для намазування порогів, дверей і іноді чола дітей, щоб служити захистом протягом "брудних днів". Колючі гілки глоду, ялівцю або інших рослин також чіпляють на воротах і огорожах як додатковий щит проти невидимих загроз. Так дім перетворюється на захищений простір, куди зло не може проникнути.

Деякі повір'я пов'язують майбутній рік і з днем тижня, на який припадає Різдво. Якщо Різдво у понеділок, вважається, що зима буде суворою, а весна та літо – дощовими. Осінь тоді очікується сухою, виноград не особливо добрий, як і вино, а рік не буде сприятливим для бджолиних сімей та меду.

Для понеділкового Різдва віриться ще, що рік буде найуспішнішим для правителів, воєвод і управителів. Це підказує переконання, що природні сили та суспільна влада йдуть "рука об руку" і впливають один на одного. У подібних передбаченнях чітко видно, як стародавні люди шукали сенс і порядок у збігах між небесним і людським порядком.

Якщо Різдво припадає на вівторок, згідно з повір'ям зима буде сніжною, а весна – дощовою. Осінь тоді очікується сухою, пшениця та плоди не будуть особливо добрими за якістю та кількістю. Морські мандрівники повинні бути особливо уважними, але натомість меду та масла буде в достатку.

Коли Різдво святкується в середу, віриться, що зима буде суворою, а весна – сухою. Рік, однак, буде багатим на виноград і вино, що радує виноградарів і виноробів. Водночас вважається, що вороги досягнуть успіху в мирний час, що підказує напружений суспільний і політичний фон.

При Різдві в четвер повір'я віщують м'яку зиму, але вітряну весну та літо. Очікується нестача овочів і меду, натомість буде багатший урожай фруктів та олії. Рік не буде прихильним до сильних світу цього – вважається, що вони втратять частину своїх позицій.

Якщо Різдво припадає на п'ятницю, народна мудрість пророкує дуже погану зиму, дощове літо та суху осінь. Виноград, однак, буде рясним і якісним, а князі будуть його хвалити, тоді як воїни будуть радіти родючості та вину. За цими образами прозирає надія, що, незважаючи на труднощі в кліматі, достаток плодів і вина компенсує нестачу.

Коли Різдво припадає на суботу, віриться, що зима принесе багато снігу. Весна буде вітряною, а літо – дощовим, з небагатьма, але гарними плодами. Для овець рік не буде добрим – очікуються захворювання в стадах, та й природа може піднести серйозні випробування у вигляді пожеж і землетрусів.

У такі роки літні люди повинні бути особливо уважними до свого здоров'я, попереджають старі повір'я. Часті кліматичні зміни, бурі та лиха вважаються серйозним випробуванням для більш крихких організмів. Тому на перший план виходять поради щодо обережності, помірності та турботи про себе.

Якщо Різдво припадає на неділю, повір'я говорить, що зима буде м'якою, літо – сухим, а осінь – вітряною. Військові будуть радіти, а управителі будуть скинуті, стверджує народна мудрість. Плоди, мед і худоба будуть у достатку, але молодим рекомендується бути уважними у своїх вчинках.

Напередодні Різдва, на Святвечір, розбивають горіхи, які раніше – на Ігнажден – були "названі" на кожну людину в домі. Якщо при розколюванні горіхи залишаються цілими, білими та великими, це приймається як знак, що людина буде здоровою і їй щаститиме протягом усього року. Якщо горіх порожній або зіпсований, це вважається попередженням про можливі труднощі.

Листя плюща, покладене на стіл і потім покладене під подушку, також служить для передбачення здоров'я. Якщо до ранку листок залишається свіжим і зеленим, згідно з повір'ями людина буде здоровою протягом усього року. Якщо ж зів'яне, це тлумачиться як знак потреби в більшій турботі та увазі до стану здоров'я.

Від кизилової сурвачки в баниці до горіхів на щастя та часнику проти злих сил, колядні повір'я та ритуали зберігають живий спогад про покоління перед нами. Вони переплітають християнське свято "Різдво Христове" з набагато старішими, язичницькими шарами, спрямованими на родючість, здоров'я та захист дому.