Кліматичний хаос та його вплив на птахів у Болгарії – інтерв'ю з д-ром Дімітаром Плачійським (БТЗП)

Останнім часом для кліматичних змін все частіше використовують термін “кліматичний хаос”, який негативно впливає на всі живі організми, зокрема на птахів. Про це заявив в інтерв'ю для БТА д-р Дімітар Плачійскі з Болгарського товариства захисту птахів (БТЗП).

За його словами, зареєстровано чітке підвищення температур у світовому масштабі, зокрема 2024 та 2025 роки відзначилися піками у потеплінні земної поверхні та океанів, а також у таненні льодів. Ці процеси призводять до руйнування та сильного пошкодження природних середовищ існування та до почастішання екстремальних кліматичних явищ, які вже спостерігаються і в Болгарії, зазначив експерт.

Один з ключових інструментів на рівні Європейського Союзу для пом'якшення кліматичних змін та зупинення втрати біорізноманіття - Регламент про відновлення природи, прийнятий у 2024 році, сказав Плачійскі для рубрики БТА “ЄС право БГ”. До 2030 року пріоритетом буде відновлення середовищ існування в рамках загальноєвропейської екологічної мережі “Натура 2000”.

Згідно з регламентом, держави-члени, включаючи Болгарію, повинні розробити національні плани, в яких будуть закладені конкретні заходи щодо відновлення біорізноманіття. Вони зобов'язані також спостерігати та звітувати про прогрес на основі чітко визначених показників. Землеробство є серед секторів з найістотнішим впливом на природу, підкреслив Плачійскі.

Один з ключових індикаторів - індекс птахів сільськогосподарських угідь, який показує, що з 2005 року їхня кількість в Болгарії зменшилася на 41%. Причини пов'язані з розорюванням залужених площ, перетворенням їх на оброблювані землі, використанням пестицидів, а також видаленням кущів та межових смуг. Це ускладнює пошук їжі та призводить до змін у середовищах існування низки видів. 

Конкретний вплив кліматичних змін спостерігається чітко у низки видів птахів в країні, зазначив Плачійскі. Через тепліші зими та відсутність стійкого снігового покриву значно зменшилася кількість зимуючих гусей. “Близько 25 років тому на водосховищі Пясъчник ми нарахували понад 20 000 гусей. Наразі кількість великої білолобої гуски там становить від 200 до 500 особин”, - навів він приклад.

Інший показовий випадок - червоновола гуска. Наприкінці 90-х років і в період 2010–2013 років Болгарія підтримувала взимку до 97% світової популяції цього зникаючого виду. Проте в останні роки, через відсутність снігового покриву та вжиті природоохоронні заходи на міграційному шляху виду на північ від країни, ці птахи майже не досягають Болгарії.

Зростаюча кількість природних пожеж на Балканах та в країні також має серйозний негативний вплив на птахів та біорізноманіття, зазначив Плачійскі. Додатковим фактором є й зменшення наявності прісної води в природі.

На думку експерта, щоб досягти реального прогресу у відновленні природи, національний план має бути гармонізований з іншими стратегічними документами – включаючи плани розвитку землеробства та сільських районів та національні плани з відновлюваних джерел енергії. Подібна координація закладена і в самому регламенті, додав він.

Щодо відновлюваної енергії Плачійскі зазначив, що збільшення так званого “зеленого” виробництва часто відбувається за рахунок порушення природних екосистем. “Необхідна велика суспільна дискусія, коли є невідповідність між розвитком відновлюваних джерел енергії та охороною місць існування видів”, - зазначив він. Зведення вітряних і сонячних парків на сільськогосподарських землях та в лісах, на думку природоохоронців, підриває екологічний сенс відновлюваних джерел.

Плачійскі підкреслив також, що, хоча частка енергії з відновлюваних джерел збільшується, це не супроводжується достатнім суттєвим зменшенням використання викопного палива, що перешкоджає досягненню сталого розвитку.

На національному рівні держави-члени зобов'язані конкретними термінами для застосування регламенту щодо відновлення природи. Національні плани мають бути представлені Європейській комісії до 1 вересня 2026 року. Протягом шести місяців Брюссель поверне коментарі та рекомендації, після чого країни матимуть ще шість місяців для їх врахування та інтеграції в стратегічні документи.