Атака на судно у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі — це не атака в територіальних водах країни. Ця зона починається там, де закінчується територіальне море. Повного суверенітету там Болгарія не має: натомість у неї є права та юрисдикція, які визначає міжнародне морське право.

Статус зони регулює Конвенція ООН з морського права. За нею виключна економічна зона може сягати 200 морських миль від лінії, що відмежовує територіальне море. Чорне море вузьке, навколо нього багато інших прибережних держав, тому тут це правило не діє буквально. Межі болгарської зони визначені домовленостями з іншими країнами регіону.

Болгарія має виключне право досліджувати, використовувати, охороняти та розпоряджатися природними ресурсами в цій зоні — живими організмами в морі, покладами на дні та під ним. Країні також належить юрисдикція над будівництвом і використанням штучних островів, споруд та установок, а ще над захистом морського середовища.

Інші держави зберігають у зоні свої права, зокрема свободу судноплавства. Іноземне торгове судно там не перебуває в болгарських територіальних водах, і сама його присутність не порушує суверенітет Болгарії. А от у територіальному морі суверенітет Болгарії діє повністю.

За певних обставин країна має в цій зоні і обов'язки, і повноваження — щодо безпеки судноплавства, захисту морського середовища, запобігання порушенням, а також пошуку й порятунку людей у біді.

Через поєднання свободи судноплавства з правами прибережної держави ця зона стає особливо чутливою під час воєнних конфліктів та інцидентів. Коли на Чорному морі йде війна, значення цієї зони виходить далеко за межі економіки: тут перетинаються торгові маршрути, енергетичні та ресурсні інтереси, екологічні ризики і безпека цивільного судноплавства.

Атаки на цивільні торгові судна створюють серйозні проблеми для безпеки міжнародного судноплавства, для дотримання міжнародного права і для того, як країни регіону можуть на це реагувати. Тому місце атаки в інциденті з двома суднами має принципове значення.