Кардіохірурги лікарні «Серце і Мозок» у Бургасі замінили мітральний клапан 85-річному чоловікові з Варни, повідомили місцеві медіа. Замість мітрального клапана вони використали перевернутий і перероблений клапан, який виготовили для аортальної позиції. Його встановили ендоскопічно через розріз у грудях завдовжки близько 3 см.

За даними місцевих медіа, такої операції досі не робили ніде у світі. Виробник клапана підтвердив, що даних про таке саме втручання за такого поєднання немає: старий аортальний протез, тяжко пошкоджений мітральний клапан і подібно перероблений імплант, встановлений ендоскопічно.

У пацієнта дві окремі хвороби серця. П'ять років тому в іншій лікарні йому поставили транскатетерний аортальний протез — штучний клапан на місці аортального. Чоловік також страждає на тяжкий мітральний стеноз. Це звуження клапана між лівим передсердям і лівим шлуночком.

Стан чоловіка поступово погіршувався. Обстеження в Бургасі показали, що старий аортальний протез не закривається щільно й не працює. Мітральний клапан сильно звужений, бо його кільце і стулки закальцифікувалися, тобто в них накопичилися вапнякові відкладення.

Лікарі пояснили, що сильно закальцифіковані тканини й старий імплант ускладнюють випадок. Стандартне встановлення мітрального клапана через катетер несе величезний ризик. Під час нього може перекритися вихід крові із серця, а це може закінчитися смертю.

Лікування планувала команда інвазивних кардіологів і кардіохірургів. Після точних вимірювань і складних розрахунків лікарі вирішили, що звичайний підхід у цьому випадку застосувати не можна.

Рішення запропонував доктор Петар Узов, завідувач відділення кардіохірургії лікарні. Він керував командою і провів операцію. Лікарі взяли транскатетерний клапан, призначений для аортальної позиції, перевернули його й змінили конструкцію. Потім хірургічно встановили його на місце мітрального.

«Мені вистачило сміливості його модифікувати», — сказав доктор Узов про своє рішення змінити клапан.

За даними місцевих медіа, найважче було визначити, як саме переробити клапан. Він мав підійти до анатомії саме цього пацієнта й не перекривати вихід крові із серця.

Лікування пройшло у два етапи з перервою в місяць. На першому лікарі поставили новий клапан у старий аортальний протез, який уже не працював.

У цьому етапі брав участь доктор Петар Ільєв. Лікарня представляє його як одного з провідних фахівців з інтервенційної кардіології, ендоваскулярного лікування, кардіостимуляції та ехокардіографії. Він оцінив, які обмеження ставить анатомія пацієнта і чи можна поставити новий клапан так, щоб він не заважав кровотоку.

Другий етап був повністю ендоскопічною операцією. Хірурги працювали з камерою та інструментами, введеними через малий розріз у грудях, не розкриваючи широко грудну кістку. Під час операції серце було зупинене, а кровообіг підтримував апарат.

Команда виконала заздалегідь сплановані кроки в точній послідовності, зокрема переробила й встановила клапан. Процедура успішна, повідомили місцеві медіа. За словами лікарів, поєднання нестандартного імпланта й ендоскопічного доступу робить операцію дуже складною.

Пацієнтові виповнилося 85 років, поки він був у лікарні. Його виписали за тиждень після операції. За даними місцевих медіа, він залишив лікарню без скарг і з шансом на якісне життя.

Після операції команда докладно описала виробникові клапана, як провели імплантацію. Перевірка охопила й медичну базу даних.

За даними місцевих медіа, доктор Узов — один із небагатьох лікарів, які мають досвід і практику таких операцій. Там його називають одним із піонерів повністю ендоскопічної серцевої хірургії в Болгарії. У 2019 році він першим запровадив такі операції в Болгарії й того ж року здобув національну нагороду за інновації в медицині.

За плечима хірурга — сотні ендоскопічних операцій. Значну частину з них він зробив під час спеціалізації в Італії, Німеччині та Китаї.

Місцеві медіа вважають, що цей випадок показує: хірургічний досвід, точні розрахунки та підхід до кожного окремого пацієнта можуть дати рішення, коли стандартні методи не допомагають. Умовою такого лікування вони також назвали довіру між лікарем і пацієнтом.