Міські річки як ресурс: Екологічні, соціальні та економічні вигоди за словами експерта

Міські річки не повинні сприйматися як проблема, а як ресурс, який, якщо ним правильно управляти, приносить довгострокові екологічні, соціальні та економічні вигоди, сказала іхтіолог та гідробіолог д-р Радослава Бекова з Інституту океанології з нагоди Всесвітнього дня води.

Згідно з інформацією на офіційному сайті Організації Об'єднаних Націй (ООН), Всесвітній день води відзначається щорічно 22 березня з 1993 року. Це міжнародна ініціатива для підвищення обізнаності щодо глобальної водної кризи та необхідності сталого та справедливого управління водними ресурсами. Девіз кампанії цього року - "Де тече вода, зростає рівність".

У зв'язку з цьогорічною ініціативою д-р Радослава Бекова підкреслила, що в соціальному плані міські річки підвищують якість життя, забезпечуючи простори для відпочинку, спорту та контакту з природою. За її словами, понад 90% річок у нас проходять через населені пункти.

Болгарія – країна з густою мережею малих та середніх річок, які історично були основою виникнення поселень, зазначила вона. Бекова вказала як проблему те, що протягом десятиліть багато з цих річок було скориговано, введено в бетонні русла, покрито або перетворено на канали для стічних вод, що призводить до втрати їх екологічних функцій. Ці зовнішні впливи можуть бути причиною і повеней, які ми бачили на Південному Чорномор'ї у 2025 році, пояснила експерт. Урбанізація помітна і біля річки Перловська в Софії, пояснила Бекова.

Відновлення міських річок – не розкіш, а необхідність, особливо при частих екстремальних опадах та посухах, заявила вона.

Як успішні приклади іхтіолог зазначила, що на ділянках річки Чорний Осим, річки Іскир в районі Самокова, а також річки Білий Лом, де застосовувалися більш щадні та екологічно орієнтовані підходи, включаючи збереження природних меандрів, використання біоінженерних укріплень та відновлення прибережної рослинності, а також активне втручання Міністерства навколишнього середовища та вод для припинення джерел забруднення.

Тема міських річок, звісно, ​​веде і до ролі водно-болотних угідь, тому що вони є частиною одного загального водного та екологічного континууму, коментує експерт. Коли річки відновлюються та управляються природодоцільно, це допомагає і пов'язаним з ними водно-болотним угіддям, які мають ключове значення для біорізноманіття, утримання води та обмеження наслідків посух та повеней, коментує Бекова.

На європейському рівні все ширше застосовуються природодоцільні рішення, які відновлюють природний гідрологічний зв'язок, сезонну динаміку рівнів води та зменшують зовнішній біогенний тиск з водозборів через інтегроване управління прибережними екосистемами, роз'яснила ще Бекова. Досвід в районі Шабла показує, що навіть помірні, узгоджені з природними процесами інтервенції можуть значно покращити екологічний стан та стійкість систем, зазначила вона. Це робить прибережні озера придатними пілотними об'єктами для застосування нових європейських політик щодо відновлення природи, підсумувала експерт.

БТА нагадує, що на початку березня Міністерство навколишнього середовища та вод (МОСВ) оголосило про розкриття Координаційної ланки "Політики для моря" для досягнення більш ефективного управління процесами та інформацією, пов'язаною з Чорним морем. Вона також відповідатиме за покращення координації між компетентними установами та науковими організаціями, повідомили тоді з прес-центру МОСВ. Ланку було створено наказом тимчасового міністра навколишнього середовища та вод Юліана Попова.